У регіональних медіа відчувається наближення виборів – моніторинг Інституту демократії імені Пилипа Орлика

Лютий 2017-го

Експерти ІДПО в лютому досліджували контент 64 місцевих видань та електронних медій із 6 по 12 лютого 2017 року у восьми регіонах України: Донецькій, Луганській, Харківській, Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській та Львівській областях.

Перед експертами стояли три завдання. Перше — відстежити матеріали з ознаками замовності та пропаганди. Тобто експерти зробили висновок щодо ознак політичної, комерційної замовності, щодо неналежного маркування (до останніх відносяться матеріали з ознаками реклами, марковані іншим чином, ніж словами «реклама» або «на правах реклами») та наявності пропагандистських меседжів. Друге — визначити відповідність матеріалів стандартам журналістики. Третє — окреслити жанрове різноманіття (тільки для друкованих ЗМІ), походження матеріалів (власні, запозичені, не ідентифіковані), теми й тональності (негативна, нейтральна, позитивна).

Тобто, незалежні експерти з’ясовували, яку інформацію отримують жителі регіонів, зокрема на підконтрольних українській владі територіях Донецької й Луганської областей. На відміну від попередніх років, коли ІДПО досліджував тільки соціально важливі матеріали, цього року досліджується весь потік інформації.

Матеріали з ознаками замовності та неналежно марковані матеріали

1_jeans_propagnda_feyki_druk_0217

У лютому ІДПО оцінив 1414 матеріалів друкованих видань та 2890 публікацій новинних сайтів, що були опубліковані в період моніторингу.

Серед друкованих видань найбільше матеріалів із ознаками замовності (джинси) розмістили медіа Луганської області — 36,8 %; Житомирської — 20,7 %, Одеської — 15,1 %. Найбільше пропагандистських меседжів запропонували своїм читачам видання Одеси — 7,7 %, Луганська — 7,1 % і Житомира — 2 %.

У газетах матеріали з ознаками політичної замовності здебільшого пов’язані з діяльністю органів місцевої влади, їхніми керівниками, структурами, які мають безпосередній стосунок до власників газет та основних донорів редакцій, а також політиків місцевого та національного рівня, до яких є певний рівень лояльності з боку редакцій. Попри те, що в таких матеріалах порушуються важливі суспільно-політичні теми, акценти зміщуються до просування позиції однієї сторони, демонстрації позитивних або негативних рис конкретної особи, політичної сили, руху або благодійної організації. Безперечним фактом такої оцінки є розміщення майже ідентичних матеріалів у різних ЗМІ чи на сайтах структур, які просуваються в матеріалах.

«Залежність редакцій від власників та від місцевих груп впливу змушують їх розміщувати матеріали з ознаками замовності, без додаткової обробки матеріалів. Яскравим прикладом такої “роботи” є розміщення матеріалів на різних ресурсах щодо освітньої програми “Авіатор-2017”, яка реалізується Фондом Бориса Колеснікова, — зазначають донецькі експерти. — Повністю ідентичні текстові та фото матеріали були розміщені на сайті Фонду, на маріупольському сайті 0629.com.ua із позначкою “Новости компаний” та в газеті “Знамя индустрии” (“Студенты преодолели второй этап конкурса”, № 6 (14963), сторінка 13)».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій (пропаганда, проросійські приховані маніпулятивні меседжі, інші фейки та провокації)

Якщо порівнювати кількість матеріалів із ознаками замовності: політичних і комерційних, пропагандистських публікацій, проросійських меседжів і фейків, — то найбільше в регіональних медіа, як і раніше, виявлено джинси. Причому її майже однаково в друкованих (8 %) та електронних виданнях (7,9 %). У друкованих виданнях також відзначено великий відсоток неналежно маркованої реклами (7,55), в онлайн-виданнях — 1,8 %. Це означає, що медіа продовжують приховувати джинсу, використовуючи різноманітні хитрощі, як-от рубрики: «Точка зору», «Публікації», «Важливе».

«Наприклад, на луганському сайті “Трибун” матеріали, що йдуть під рубрикою “Публикации”, містять немарковану рекламу. Подана вона як ті чи інші рекомендації. Матеріали йдуть без посилання на будь-які джерела, це такі собі “глухі” тексти, які можна було б віднести до некваліфікованих побутових порад, аби вони не містили посилань на інтернет-магазини, де можна придбати названі товари», — зазначає експертка Алла Федорина.

3_jeans_prop_seredni_0217

Одеські експерти зафіксували проросійські меседжі та пропагандистські матеріали у двох виданнях: «Вечерняя Одесса» — матеріал «Мирное решение возможно и не обходимо», а також на сайті «Таймер»: із 25 матеріалів із ознаками замовності сімнадцять містили проросійські меседжі, десять — фейки, сім — пропагандистські твердження та заклики.

Проросійські меседжі присутні серед друкованих житомирських ЗМІ, наприклад, у газеті «Эхо» (№ 6, 9–15 лютого),яка активно розміщує на своїх сторінках інформацію з сайту «Вести» UBR.ua, та газети «Факты». У житомирських газетах виявлено загалом 2 % проросійських меседжів. Відповідно, відсоток 5,5 % проросійських меседжів дає саме це видання.

Житомирська газета «Эхо» передруковує матеріал, розміщений без підпису, але з посиланням на «Вести», під назвою «Дети учатся считать на БТРах, гетманах и взяточниках» («Эхо» №6, 9–15 лютого, с. 21). У публікації присутні твердження, які ставлять під сумнів демократичні перетворення в Україні, вустами політолога Володимира Золотарьова поширюється відверто фейкова інформація про «насадження» в систему освіти спотвореної автором ідеї «українства».4_stattai_priklad_217

Одеські експерти з тривогою акцентують увагу на тому, що одеський сайт «Таймер» продовжує транслювати проросійські меседжі. активно використовувати власні «анонімні» джерела, які дають необхідні для редакції коментарі.

Ось як, наприклад, характеризуються події під Авдіївкою: «Хотя официальный Киев и лояльные правящему режиму украинские СМИ заявили, что эскалация военных действий под Авдеевкой стала результатом атаки со стороны сил ДНР,источники ТАЙМЕРА по обе стороны линии фронта единогласно утверждают: на самом деле в атаку на позиции ДНР пошли именно правительственные войска». Ті ж самі анонімні джерела використовуються для повідомлення про нібито самогубство бійця АТО, при цьому почуттями близьких військового нехтують: «Тело мужчины с пулевым ранением было обнаружено в расположении части, где он служил. По всей видимости, ранение ему нанёс либо кто–то из сослуживцев, либо он сам — при попытке покончить с собой. Наши источники утверждают, что в настоящее время правоохранители проверяют обе версии».

«Таймер» продовжує подавати діяльність ЗСУ чи Національної гвардії в негативному контексті, при цьому передруковуються повідомлення військової прокуратури та матеріали з інших джерел. Тож читаємо заголовки такого типу: «Пьяный нацгвардеец метнул гранату в посетителей магазина в зоне АТО», «Прокуратура: автобус под Горловкой расстрелял боец 45-й бригады». Постійно наголошується на тому, що українські військові не дотримуються Мінських угод, становлять загрозу для мирних мешканців, перебувають у неадекватному психологічному стані та ін.

Основні теми й тональність матеріалів

Якщо говорити про походження матеріалів у регіональних друкованих медіа, то найбільший відсоток (59 %) становлять журналістські публікації, але при цьому майже третина (27 %) — це запозичені тексти, 14 % контенту взагалі не ідентифіковані: не мають авторства та посилань на джерело.

5_pohodgennha_kontenru_0217

Серед публікацій у регіональних друкованих виданнях майже половину становлять інформаційні жанри — 49 %; прес-релізи, звіти та інші інформаційні матеріали дорівнюють 7 %. Ще 7 % становлять інтерв’ю та різноманітні опитування. До аналітичних публікацій можна віднести 6 % публікацій. Найменше на сторінках регіональних медіа журналістських розслідувань. Зрозуміло, цей жанр вимагає багато зусиль у підготовці матеріалу та готовності до певних ризиків від журналіста та редакції.

6_hanri_kontentu_0217

Наприклад, тематика: АТО / військові дії / життя в умовах війни / воїни й добровольці / допомога армії, у луганських друкованих ЗМІ займає лише п’яте місце, що стало несподіванкою для незалежних експертів.

«Дослідження тематичного різноманіття у друкованих ЗМІ Житомирщини показало, що 40 % контенту це інформація, яка не є суспільно значущою. Газети розміщують усілякі поради, анекдоти, гороскопи, тощо. Наприклад, за тиждень моніторингового періоду суспільно-політична газета “Житомирщина” у двох числах розмістила 33 таких матеріали, — зазначає експертка ІДПО Ірина Новожилова. — Значно упав інтерес друкованих ЗМІ до тем АТО, волонтерства, добровольців — усього 4 % від загальної кількості надрукованого. Найбільш тиражний тижневик “Эхо” взагалі оминає цю тему».

7_tobal_0217

Щодо тональності контенту в друкованих регіональних медіа, то здебільшого вона нейтральна — 63 % матеріалів; у чверті текстів — позитивна; та 12 % публікацій мають негативну тональність. Однак житомирські експерти помітили, що «найбільше емоційно негативно забарвлених матеріалів в газеті “Эхо” — 25 із 45. Очевидно, через те, що в газеті розміщено багато матеріалів на кримінальну тему та різноманітних життєвих історій, які нагадують сценарії для фільмів жахів. Наприклад, “Дело упыря” чи “Пожар из далекого прошлого”, автор Вадим Киплинг (“Эхо”, № 6, 9–15 лютого) — напівхудожня інтерпретація архівної кримінальної хроніки».

Інтернет-видання

Що стосується регіональних онлайн-видань, то першість в антирейтингу розміщення джинси першість тримають сайти Чернівців — 16,8 %; Луганська — 13,4 %; Одеси — 11,2 %; Житомира — 10,2%.

Найбільший відсоток пропагандистських матеріалів в інтернет-виданнях Луганська — 14,3 %; проросійських меседжів в Одесі — 4 %. В Одесі також виявлено 2,3 % фейків та 1,6 % пропаганди.

Чернівецькі сайти з політичних партій найбільше на тижні джинсували за «Народний фронт» та «Батьківщину», а з постатей політиків найчастіше піарили Максима Бурбака.

Три сайти — BukNews, «Букінфо» та АСС — так висвітлили ідею продовження залізничного сполучення від Чернівців до Перемишля: «Бурбак пропонує продовжити маршрут поїзда Чернівці — Львів до Перемишля», «Бурбак переконаний, що відновлення потягу “Чернівці — Львів — Перемишль” викличе справжній пасажирський бум».

Також буковинські сайти активно використовують коментарі народного депутата про місцеві події. І, безумовно, не обійшлося без оцінок нинішньої війни в Україні: «Найголовнішою темою фракції “Народного фронту” є стратегія і план дій України щодо протидії збройній агресії і стосовно деокупації — Бурбак», «”Народний фронт” закликає бути готовими до сценаріїв, які несуть загрозу національній безпеці»(«Букінфо»).

За тим же принципом висвітлюють буковинські сайти діяльність «Батьківщини»: «За пропозицією “батьківщинівця”, чернівецьким підприємцям удвічі зменшили місцевий податок» («Чернівці Таймс»); «Чернівецькі “Волонтери за Батьківщину” щодня відправляють допомогу на фронт» (АСС, «Чернівці Таймс»), «Голова фракції “Батьківщина” в Чернівецькій обласній раді Альона Гливко: “Герой 2016 року — це сукупний образ всіх волонтерів”» (BukNews).

8_pohodhennia_online_0217

На відміну від друкованих видань, де більшість становлять власні журналістські матеріали, в електронних медіа переважають запозичені тексти — таких 63 %. Власні публікації становлять третину матеріалів, та 5 % — взагалі не ідентифіковані тексти. Одеські сайти, як-от «Трасса Е95» і «Таймер» більше запозичують інформацію. При цьому сайт «Одесская жизнь» усі матеріали зі стрічки новин підписує іменем і прізвищем своїх кореспондентів, хоча матеріали можуть бути й запозиченими із соціальних мереж чи прес-служб. Цікаво також, що цей же сайт використовує підпис «внештатный журналист» для матеріалів із ознаками замовності.

9_tematika_online_0217

Щодо тематики, то найбільший відсоток публікацій у регіональних інтернет-виданнях становить кримінал — 17 %; публікації на теми життя місцевої громади — 17 %, Публікацій на теми війни й проблем, які з цим пов’язані, — 15 %. Найменше публікацій на теми науки й освіти, іноземних новин. Текстів про корупцію так само мало, як і про місцеве самоврядування. Рідко висвітлюються теми культури, зовнішньої політики освіти й науки, корупції, проблеми місцевого самоврядування. Тексти, де порушено проблеми корупції, становлять лише 3 % публікацій; освіти й науки — 2 %.

Попри те, що загальна кількість матеріалів на теми війни у восьми регіонах становить 15 %, у деяких регіонах цю тему замовчують. Наприклад, одеські ЗМІ приділяють мало уваги висвітленню війни на сході України та її наслідків для місцевої спільноти. «Одесская правда» та «Одесская жизнь» узагалі не надрукували жодного матеріалу з цього приводу за період моніторингу. Найбільше за темою стежили сайти «Думская» й «Таймер», при цьому якщо перший традиційно використовує матеріали власного кореспондента, який виїжджає на передову й публікує репортажі, а також висвітлює проблеми, які стосуються ВМФ, то для другого це радше спосіб просувати проросійські меседжі, приміром, про те, що українська сторона обстрілює території так званих ДНР / ЛНР, порушує Мінські угоди та ін.

10_tonalnist_online_0217

Що ж до тональності публікацій, то в інтернет-виданнях переважають нейтральні публікації — 81 %. Позитивну тональність, на думку експертів, мають 9 % публікацій, негативну — 10 % матеріалів. Джерелами «негативу» зазвичай стають кримінальні повідомлення, а також деякі політичні теми (особливо джинса, «герої» якої транслюють повідомлення про те, що «все пропало», «реформи провалилися» тощо). «Позитивні» теми у друкованих виданнях — це повідомлення зі сфери культури та спорту, які виконують важливу функцію інтеграції громади.

Проте сайт «Чернівці Таймс» дає читачеві майже половину негативу: 24 публікації з 52 матеріалів. Його матеріали публіцистичні, суб’єктивні, текст і заголовки мають сильні емоційні негативні конотації. Публікації переважно відбивають погляди опозиції й критику чинної влади. Прикро, коли замість незалежності видання «працюють» на тих чи інших політиків та політичні сили, — зазначають чернівецькі експерти ІДПО.

Найбільше «негативу» експерти зауважили на сайті «Житомир.today», майже третина — 30 матеріалів із ста. Цей сайт «лякає» свої читачів здебільшого інформацією про смертельні ДТП та нещасні випадки з летальним кінцем. Як-от у матеріалах: «У Романівському районі чоловік, визволяючи авто із замету, помер від інфаркту» чи «На трасі Київ — Чоп зіткнулися Mitsubishі та Fiat: є потерпіла (ФОТО)».

На одеському сайті «Таймер» кількість пропагандистських матеріалів залишається стабільно високою. Викликає занепокоєння й те, що видання вже деякий час намагається залучити нову аудиторію — в Миколаєві та Херсоні. Кількість повідомлень із цих регіонів збільшується, в Миколаєві працює власний кореспондент «Таймера». І хоча тональність матеріалів залишається відносно нейтральною (за винятком декількох повідомлень із Миколаєва про акцію від «Українського вибору»), варто звернути увагу на те що, видання із проросійськими поглядами й часом відвертою антиукраїнською риторикою змінює статус із місцевого та регіональне.

Стандарти

11_standarti_druk_0217

Щодо професійних стандартів, то найгірше журналісти дотримуються збалансованості — 23 % у друкованих і 21 % в інтернет-виданнях. Ситуація з відокремленням фактів від коментарів та достовірністю краща. Більшість матеріалів доступні для сприйняття та не вдаються до мови ворожнечі.

Чернівецькі експерти ІДПО звертають увагу на дотримання стандартів чернівецькими онлайн-виданнями (4,06 бала із шести). «Як завжди, баланс думокнайслабший — 0,25. Майже не дотримуються його на сайті 056.ua — 0,06. Здивували коментарі під матеріалами на цьому сайті. Вони явно належать тролям, і сайт не модерує їх — тож трапляється мова ворожнечі, ненависть, ворожість, вульгарна лексика — “майданута хунта”, “бандерлоги”, “варвари ОУН-УПА, которые сжигают людей”, “гнида”, “бидло свідоме” та ін., — акцентує увагуЛюбов Василик. — На це варто звернути увагу, бо є прецедент Європейського суду з прав людини: сайти можна притягувати до відповідальності за коментарі користувачів (джерело). Вважаємо, що “заплющування очей” на таку ситуацію — це пасивна позиція, загалом все це є ударом по національній безпеці і частиною гібридної війни проти України».

ВИСНОВКИ

У регіональних друкованих медіа та в онлайн-виданнях зафіксовано чималий відсоток джинси, незважаючи на те, що про вибори не йдеться.

Найбільше на шпальтах газет та сайтів використовуються інформаційні жанри; аналітичних матеріалів, журналістських розслідувань дуже мало. У цілому регіональні ЗМІ приділяють мало уваги висвітленню війни на сході України та її наслідків для місцевої спільноти. Наприклад, «Одесская правда» та «Одесская жизнь» узагалі не надрукували жодного матеріалу з цього приводу за період моніторингу.

Теми культури, освіти й науки представлені більше у друкованих виданнях, сайти ж зазвичай обмежуються публікацією анонсів.

Усі регіональні ЗМІ активно використовують кримінал, щоби набрати більше переглядів, при цьому кримінальні теми найчастіше передруковуються з розсилки прес-служб поліції та МНС. Частіше за все висвітлення цієї теми — це трансляція повідомлень правоохоронних органів. Винятком є хіба що регіональні видання Дніпра та Одеси, де найбільший відсоток матеріалів присвячено життю місцевої громади та культурі.

У переважній більшості випадків регіональні видання не публікують проросійських меседжів, а також демонструють стійкість до російської пропаганди. Але є й винятки — це житомирська газета «Эхо»; одеський сайт «Таймер».

Із політичних партій протягом моніторингу найбільше джинсували за «Народний фронт» та «Батьківщину», а з постатей політиків найчастіше піарили Максима Бурбака (Чернівці).

Походження матеріалів: у газетах майже половина контенту — власна інформація, на сайтах — більше половини запозиченої. Тональність матеріалів у газетах переважно позитивна, на сайтах — переважно нейтральна.

Як і в попередні періоди моніторингу, найбільш проблемним для регіональних медіа залишається стандарт балансу думок і відокремлення фактів від коментарів.

Про моніторинг:

Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлено чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. У лютому 2017 року замість Сумської області додалася Луганська.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» «Інтерньюз» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією«Детектор медіа».

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз».

Світлана Єременко

виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Журналіст, редактор, медіаексперт, менеджер НДО, медіааналітик, тренер. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. 1991- член фундаторської колегії першої незалежної газети на Донеччині «Східний часопис». 1995 – співзасновник і головний редактор аналітично-інформаційного журналу «Схід». Засновниця Донецького – прес-клубу, з 2007 – голова Національного прес-клубу Українського освітнього центру реформ (Київ). З 2005 – головний редактор журналу «Аспекти самоврядування» Фундації «Україна – США». З 2012 – керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ .