Реанімаційний Пакет Реформ починає всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ»

Під час прес-конференції,яка відбулася 30 жовтня в прес-клубі  експерти Центру політико-правових реформ розповіли про початок Всеукраїнської комунікаційної кампанії «КонституціЯ» та  презентували результати опитування, яке проводилось на замовлення Центру політико-правових реформ у липні цього року компанією GFK Ukraine .

Рівень довіри до судової системи в українському суспільстві настільки ж низький, наскільки високий рівень корупції в цій же системі. 87% жителів Житомирської області, та ще трьох областей північного регіону – Київської, Сумської та Чернігівської – під час опитування висловили недовіру судовій владі. Взагалі в Україні лише 5% громадян повністю довіряють суду – це найнижчий показник довіри серед державних інституцій.Всього 2% житомирян довіряють суддям. Цей катастрофічно низький показник можна виправити шляхом оновлення суддівського корпусу  через зміни до Конституції в частині судової реформи

 

«Ми досліджуємо запит суспільства, тобто, ретельно вивчаємо, як оцінює роботу суду та інших державних органів звичайний українець.  Важливо знати ставлення людей до реформ та перетворень, які на сьогодні тривають в Україні. Бо всі зміни, тим паче, зміни до Конституції, повинні відбуватись за участі тих, для кого, власне, вони і здійснюються – громадян України», – переконана Юлія Кириченко, керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ.

kr

 

Центр політико-правових реформ (ЦППР) спільно з Реанімаційним Пакетом Реформ (РПР) починає всеукраїнську комунікаційну кампанію «КонституціЯ», мета якої залучити звичайних громадян до конституційних змін. Житомир стане першим з 20 обласних центрів, де буде реалізовуватись проект.

 

В Україні довгий час формувався імідж, що Конституція – це книга для дуже розумних, вона ледь не найкраща в світі, нею необхідно користуватись у виняткових випадках і взагалі до звичайної людини це не має ніякого стосунку. Громадяни торкались сторінок Основного Закону, в переважній більшості у шкільному та студентському віці напередодні іспитів з правознавства. Тож Конституція і реальне життя зараз ніби знаходяться на різних орбітах. Як приклад, – сьогоднішня «безкоштовна» освіта та медицина. Подібні нехтування призвели до розквіту корупції та непрофесіоналізму в органах державної влади. І «почесне лідерство» тут можна віддати судам, реформування яких є одним з найважливіших завдань для майбутнього конституційного процесу.

 

«Процес реформування судової гілки влади триває вже другий рік поспіль, однак суттєвих зрушень поки що не відбулось. Перш за все, неупереджених суддів, які прийдуть на посаду за результатами відкритого конкурсу,  ліквідацію, нарешті, «телефонного права», коли по дзвінку приймаються панібратські рішення, одним словом – забезпечення виконання ст. 55 Конституції України, в якій говориться, що права і свобода громадянина захищаються судом», – зазначив Маркіян Галабала, експерт групи судова реформа Реанімаційного пакету реформ, заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

 

Експерти ЦППР та РПР вважають, що найкраще «перезавантаження» судової гілки влади має відбутись як це відбулось з поліцією. Багато хто скептично сприймав нових патрульних на вулицях міста, однак,

 

 

вони змогли продемонструвати служіння народу та відданість справі. Патрульні виправдовують наданий їм кредит довіри, тоді чому не можна таку модель використати і в реформі судової влади?

 

Власне, реформа має декілька напрямків. Вони передбачають обов’язкові внесення змін до Конституції. «Без змін в Конституції судова реформа не може відбутись, оскільки неможливо ліквідувати політичний вплив на суддів та привести на посади нових правників» – підкреслила Юлія Кириченко.

 

По-перше необхідно унеможливити залежність суддівської кар’єри від політичної волі. Іншими словами, політики (чиновники, депутати і т.д.) не повинні втручатись до питань призначення-звільнення-переатестації суддівського корпусу. «Саме політичний вплив, який нині спостерігається в системі не дає можливості громадянам сподіватись на неупередженість прийняття суддями рішень», – говорить пані Кириченко.

 

По-друге, необхідний відкритий конкурс на посади суддів, в якому можуть взяти участь не тільки «старі» кадри, але й люди, що досі не мали стосунку до суддівського апарату. Звісно, такі кандидати повинні довести належний рівень спеціалізованих знань, та переконати конкурсну комісію у своїх високих моральних якостях. Вивченню підлягає й походження статків кандидата. При цьому до конкурсу на посади суддів вищих судових органів також потрібно допускати кандидатів, які раніше не працювали в судових органах, але є чесними й порядними людьми.

 

По-третє, має відбутися оновлення суддівського корпусу. Для цього має бути встановлено механізм перепризначення суддів, який відкриє шлях чесним правникам до посади судді та очистить судову владу від непрофесійних та корумпованих суддів. Таке оновлення має бути закладено у перехідних положеннях Конституції та дозволить повернути довіру громадян до суддів.

 

По-четверте, судова система має бути спрощена. Це відбудеться шляхом запровадження триланкової судової системи, що забезпечить коротший термін розгляду справ. У рамках судової реформи також планується запровадження «Електронного правосуддя», за допомогою якого людина зможе вести internet-листування із судом, або ж брати участь в судових засіданнях online. Це дасть змогу скоротити робоче навантаження на суддів, зменшити їх кількість та підвищити ефективність їх роботи.

Ці основні зміни мають обов’язково бути прописані в оновленій Конституції і вони зможуть врятувати та повернути довіру громадян до судової гілки влади. Загалом, в судах і сьогодні працює багато порядних людей, які, нажаль, відчувають себе «білими воронами» із огляду на понівечену корупцією систему. Фахівці ЦППР та РПР спілкуються з такими суддями, відчувають їхню підтримку, що надає впевненості в правильності обраного шляху.

 

Минулого тижня Венеціанська комісія підтримала проект судової реформи в частині запровадження прозорих і конкурсних засад добору суддів та ефективного механізму відповідальності суддів в Україні. Запропоновані зміни також покликані зменшити політичний вплив на суддів, створити дієву систему суддівського самоврядування та оптимізувати судову систему. Проект запроваджує Конституційну скаргу для громадян, це дасть право громадянам безпосередньо звертатися до Конституційного суду щодо неконституційності певного Закону України.