або, як одна з найуспішніших житомирських районних газет бореться з наслідками свого «комунального минулого».
Газета «Малинські новини» одна з небагатьох місцевих комунальних ЗМІ області, яка мала чи не найкращі стартові можливості для роздержавлення. Як і всі інші «районки» це місцеве видання має «поважний вік» – народжена й названа у 1923 році «Прапором Жовтня», газета з початком Незалежності змінила лише назву.
У попередні роки газета не була збитковою, навпаки завжди рахувалась однією з кращих в області по фінансових показниках. З 1995 року колишній редактор І. Вознюк почав дбати про те, щоб редакція мала своє приміщення, і вже у 1998 році редакції газети «Малинські новини» було видане реєстраційне посвідчення на частину приміщення (118 кв. м) районної друкарні, де і нині знаходиться редакція. Бо ж, розмови про можливе роздержавлення ЗМІ велися в медійному середовищі вже тоді. Тираж у газети теж був стабільний та досить великий, як для районних газет – до 10 тисяч екз. З 2005 року в районі з’явилася ще одна приватна щотижнева газета, але місцеве населення віддавало перевагу «Малинським новинам», які виходять двічі на тиждень. В минулому році наклад газети становив 7200 екз., в поточному – 6800. Одна з перших серед «районок» області газета створила свій сайт (http://mn.zt.ua/) і започаткувала передплату електронної версії газети.
Крім цього досить безболісно відбулося й відлучення від фінансових вливань органів місцевої влади . Про що свідчить минулорічна публікація на сайті Детектор медіа, авторка якої досліджувала стан готовності районних газет до реформування – « А ось газета «Малинські новини», співзасновницею якої є Малинська районна рада, з бюджету коштів не отримує, бо є прибутковою: «Фінансування газети органами влади та місцевого самоврядування не проводиться. Розрахунки за публікацію матеріалів щодо висвітлення діяльності органів влади та місцевого самоврядування здійснюються згідно з наданими актами про надання послуг на договірних засадах», — повідомляє райрада.»(Роздержавлення або смерть. Частина друга: як справи в регіонах) http://detector.media/rinok/article/115970/2016-06-13-rozderzhavlennya-abo-smert-chastina-druga-yak-spravi-v-regionakh/)
Тож не дивно, що газета «Малинські новини» в числі 17 редакцій комунальних ЗМІ області, які увійшли до, так званої, «першої хвилі» реформування. І вже минулого, 2016 року Малинська районна рада вийшла зі складу співзасновників. За словами редакторки газети Світлани Кулаківської саме після цього Малинська районна рада ухвалила рішення про повернення в комунальну власність приміщень, в яких розташована редакція. В свою чергу редакція подала адміністративний позов до районного суду на неправомірність цього рішення. Оскільки навіть у Статуті редакції прописано, що «районна рада визнає за редакцією право власності на приміщення, яке передане їй Житомирським управлінням у справах видавництва, поліграфії і книжкової торгівлі..» Влітку 2016 року Малинський районний суд ухвалив рішення на користь редакції. Однак, судова тяганина на цьому не завершилась. Аргументація претензій місцевих чиновників на приміщення у центрі міста почала нагадувати розподіл майна подружжям під час розлучення. Тому вони подалися до Господарського суду. Суддям довелося у своєму рішенні звертатись до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, щоб довести представникам місцевої влади, що суспільні інтереси стоять вище від комунальних. Тому в лютому 2017 року у задоволенні позову Господарським обласним судом Малинській районній раді було відмовлено. (Витяг з рішення Господарського суду в Житомирській області)
Та колишні співзасновники й на цьому не зупинились. Вони подали апеляцію. Як повідомили в редакції «Малинських новин», Апеляційний суд теж визнав право редакції на приміщення, яке вона займає з 1995 року.
– Судові перипетії загальмували процес реформування газети,- зізнається редакторка Світлана Кулаківська. Все це забрало багато часу. Через предмет суперечок-майно редакції, яким є приміщення, не можна було визначитися з майбутньою юридичною формою. Тож, навіть до зміни Статуту справа ще не дійшла…
Історії з судовими позовами колишніх співзасновників комунальних газет, які звикли до «своїх друкованих органів», але змушені коритися вказівкам згори про їх роздержавлення, на жаль, не поодинокі. Чомусь разом з виходом із співзасновництва деякі місцеві органи влади вважають за необхідне забрати «усе своє» й пустити вже незалежну газету у світ «голою й босою». Рішення місцевих рад часто мотивують повернення майна у комунальну власність інтересами громади, однак це майно часто починають використовувати у інших, комерційних цілях. Тому гальмування процесу реформування комунальних газет на місцях відбувається саме через небажання місцевих чиновників справді діяти в інтересах громади, заважаючи розвиватися й працювати місцевій пресі.
Ірина Новожилова