Чи важлива медіаграмотність для майбутньої української перемоги? Учасниці та учасники тренінгу «Як не стати мішенню інформаційної війни та ефективно протидіяти пропаганді» погодилися, що вміння перевіряти інформацію, а також використовувати для цього сучасні інструменти фактчекінгу – надзвичайно важливо. Тренінг відбувся у рамках проєкту «Разом краще» на платформі Zoom 28 квітня. Захід провела медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Стеблина.
Присутні обговорили особливості сучасної російської пропаганди. Так, визначили, що дезінформація та маніпуляції використовуються постійно для того, щоб збити аудиторію з пантелику. Наприклад, щодо подій у Бучі кремлівські пропагандисти могли в одному тексті поширювати цілу низку неправдивих версій щодо того, що сталося: мовляв, це інсценування, або ж, що це нібито ЗСУ обстріляли місто. Накидання неймовірних версій – відома тактика російських агресорів. Її активно використовували і під час Євромайдану, і під час війни на Сході України, і от зараз. Тому головне – використовувати критичне мислення, аналізувати посилання на джерела, дотримання професійних стандартів комунікації у текстах.
Під час тренінгу розібрали також матеріали російських федеральних ЗМІ, а також асоційованих із ними телеграм-каналів. Виявилося, що пропагандисти намагаються різними способами створити враження про те, що простий народ по всьому світу підтримує росію та її агресію в Україні. Або ж поширюють фейкову інформацію про лабораторії, в яких виготовляють наркотики для підвищення бойового духу «націоналістів в Україні». Учасники і учасниці перерахували основні ознаки таких підозрілих текстів:
✔ Відсутність чітких посилань на джерела;
✔ Використання анонімних джерел без посилань;
✔ Відсутність доказів, у тому числі достовірних фото чи відео;
✔ Емоційна лексика, навішування ярликів;
✔ Неповна або перекручена інформація;
✔ Використання наративів простих людей у маніпулятивних цілях.
У другій частині тренінгу детально розглянули сучасні інструменти фактчекінгу та навчилися їх використовувати для перевірки фото та відео. Наведемо перелік:
- TinEye – для перевірки фотографій (зворотнього пошуку)
- Google Street View, Google Earth – для перевірки місця події (чи справді це так виглядає?)
- Fotoforensics – для аналізу фото, метаданих (чи був використаний, наприклад, Фотошоп)
- ExifData – також для аналізу фото, метаданих
- YoutubeDataViewer – для аналізу відео з YouTube (здійснює розкадровку відео, після цього можна перевіряти окремі зображення)
- WolframAlpha – пошукова система, із допомогою якої можна отримати дані, наприклад, про погоду
- Flightradar– ресурс, що дозволяє відслідковувати рух літаків
- Ships – мапа руху суден.
Також учасники та учасниці поділилися своїми прикладами дезінформації у соцмережах. Виявилося, що у перші дні війни в різних регіонах країни поширювалися ідентичні повідомлення для того, щоб посіяти паніку. Так, ширилися заклики відімкнути техніку від живлення або ж попередження про отруєну воду. Ці повідомлення не містили достовірних посилань на джерела, але повідомляли неймовірну інформацію, яку непідготовані користувачі намагалися розіслати якомога більшій кількості адресатів.
Отримані під час тренінгу навички допоможуть громадському активу Житомирщини не вестися на маніпуляції, а також ефективно протидіяти кремлівській пропаганді, дезінформації та фейкам.
Здійснюється в рамках проєкту «Разом Краще» (Співпраця місцевих ЗМІ та громадських організацій для взаємного зміцнення, протидії фейкам та пандеміям), що здійснюється ГО «Інститут Креативних Інновацій» у партнерстві з Асоціацією професійних журналістів та рекламістів Житомирщини, Регіональним Партнерством громадських організацій та ініціатив «Громадський Ресурс Полісся» в рамках програми «Зміцнення регіональних зв’язків та обміну перехідними процесами у ширшому чорноморському регіоні» Чорноморського фонду регіонального співробітництва за фінансової підтримки Європейського Союзу.