Альтанка біля обласної бібліотеки для дітей у Житомирі минулої суботи перетворилася на справжній музей просто неба, у якому розгорнулася виставка тканих виробів. Споруду прикрасили рушники, пояси-крайки, український поясний одяг – обгортка, ткані торби – тайстри, птахи-обереги, яких підвішували до стелі в українських хатах. А в центрі альтанки розмістилися два ткацькі верстати довжиною два з половиною і п’ять метрів. Ці верстати, розповіла учасникам творчої зустрічі «Ткацтво – патріотичне мистецтво» присвяченої 30-річчю незалежності України ініціатор заходу, голова обласної мистецько-культурної спілки народних майстрів, майстер народної творчості Ганна Івченко, виготовив майстер із Черняхова Валерій Бондарчук. А всього у музеї ткацтва, що діє при спілці, є вісім ткацьких верстатів, два з яких автентичні – їм понад 130 років. Продемонструвала присутнім пані Ганна і нетрадиційний, але достатньо розповсюджений у наших пращурів старовинний метод ткацтва «на поясі», або ткацтво на так званому бердичку – дерев’яному пристосуванні. Одну частину пряжі жінки прив’язували до дерева, а іншу собі до пояса і ставали ніби частиною верстата. При цьому човника тримали в правій руці. Тож будь- якої миті можна було на такому верстаті, на відміну від традиційних, зупинити роботу і підійти, наприклад, до дитини.
А тим часом на п’ятиметровому верстаті майстриня Світлана Завацька ткала пояс-крайку з вовняних ниток, Це ткацтво, зазначає пані Світлана, називається прямим, тобто простим саржевим. Пояс-крайка, яку я зараз виготовляю, може бути використана не лише як елемент одягу, а з неї можна виготовити багато й інших виробів, наприклад, шлею для барабана, стреп для гітари, обрамлення для шляпи, ручки для сумок, косметичку, футляр для окулярів, нею можна обшити край спідниць, безрукавок тощо. А взагалі є багато різновидів ткацтва в залежності від технік виконання, зокрема, килимове, перебірне, рахівне. Наші пращури виготовляли також ткані рушники, доріжки на підлогу, килими на стіни, різний одяг. Окрім вовняних на Поліссі ткали здебільшого з натуральних ниток з льону, технічної коноплі, до яких додавали кропиву.
Майже рік вона, майстер вишивки і мережива, навчається ще й ткацтву. Мистецтво це потребує великого терпіння, уваги, вправності і спритності. Адже якщо верхню нитку добре видно, то нижню треба відчувати на дотик, аби не пропустити її під час плетіння і щоб полотно було єдиним у візерунку.
Усі охочі мали можливість попрацювати на ткацькому верстаті і відчути, наскільки це нелегка, але й захоплююча справа. Багато цікавого також дізналися присутні з історії ткацького мистецтва, зокрема, на Поліссі, про значення символів та орнаментів, візерунків та кольорів. Тих, у кого виникло бажання навчитися цьому давньому мистецтву, Ганна Івченко запросила до школи народних ремесел «Оріана», що діє при спілці. Звичайно, сьогодні вже є сучасне технічне обладнанння, але оригінальна ручна робота, переконана пані Ганна, завжди буде високо цінуватися і мати великий попит. А головне – важливо зберегти для нащадків і передати їм кращі традиції пращурів, у яких закладений тисячолітній досвід багатьох поколінь, їх вміння, талант, знання, любов до рідного краю, зазначила Ганна Івченко.
Керівник гуртків «Художня вишивка» і «Сувенір» обласного центру науково-технічної творчості дітей і молоді Алла Нечипорук розповіла, як вона навчає молодь творити вироби декоративно-прикладного мистецтва власноруч. Свого часу вона, майстер виробничого навчання професійно-технічного училища №9 Житомирського льонокомбінату, розробила нову трьохрічну навчальну програму за спеціальністю «Швачка-вишивальниця ручної і машинної вишивки», за якою навчала спеціально створені групи швачок. Спеціальність ця була настільки популярна, що на неї постійно був великий конкур в училищі. Нині цієї спеціальності продовжують навчати в державному навчальному закладі «Центр легкої промисловості і побутового обслуговування населення міста Житомира».
Багато цікавого і корисного дізналися присутні про рідний край, його історію, традиції і звичаї, людей також із розповідей краєзнавців Любові Опанасюк, Тамари Лозовик та екскурсоводки Аліни Кундіч.
А ще учасники зустрічі взяли участь у майстер-класі і виготовили власноруч брошки – заквітчані жовто-блакитні банти, якими прикрасили свій одяг.
Надія ПЕТРИНА
Фото Людмили ЛОБАЧОВОЇ
На фото: Ганна Івченко проводить майстер-клас із виготовлення брошки – жовто-блакитного банту