Регіональні ЗМІ джинсують навіть на проблемах декомунізації

Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Травень 2016

Моніторинг 64 регіональних видань у 8 регіонах України в травні 2016 продемонстрував очікуване зростання кількості матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами в регіональних медіа, порівняно з лютим. Усереднений регіональний показник у 28,3% джинси в друкованих та 24,6% в онлайн-виданнях з оцінених було зафіксовано незалежними експертами ІДПО.

Травневий моніторинг засвідчив, що суттєвих змін в кращий бік у редакційній політиці регіональних медіа не відбувається. Видання заповнені джинсою політичних партій, незважаючи на міжвиборчий період, прес-релізами, неперевіреною інформацією з соціальних мереж. Навіть на проблемах декомунізації деякі ЗМІ Одеси та Дніпра примудрились «скосити зелених», незважаючи на те, що засівав джинсою «Опозиційний блок».

Чернівецька газета «Погляд»,  «Донбасс –Неделя», сайти «Новости Донбасса», харківські інтернет-видання  «МедіаПорт» та «АТН» не спокусилися на оприлюднення матеріалів з ознаками замовності.

  1. Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)

Експерти оцінювали кінець (четвертий тиждень) травня (з 23 по 29 травня 2016 року). Моніторинговий період продемонстрував зростання матеріалів з ознаками політичного та комерційного замовлення у друкованих ЗМІ, якщо порівнювати з  лютим 2016 року. Отже, післяноворічне затишшя в лютому, в травні змінилось джинсуванням на фоні війни та інформаційної агресії.

У травні обсяг джинси та неналежно маркованої реклами у друкованих медіа склав майже третину від оцінених матеріалів – 28,3%, з яких 10,9% –  має ознаки політичного замовлення, 5,7% – комерційного замовлення, 11,7% – неналежне маркування реклами в паперових ЗМІ.

 

Найвищий відсоток публікацій з ознаками політичної замовності розмістили сепаратистські ЗМІ Донецька – 37,7%  (30,2% у лютому). Газета «Комсомольская правда» продовжує зомбувати українських громадян, які змушені залишатися на окупованих територіях,  розмістивши 69,4% джинси; «Московський Комсомолець» – понад 40%. Не краща ситуація і в українських «Донецких новостях» (власник Ринат Ахметов) – 40% замовної джинси.

ІДПО оцінює популярні та відомі в Донецькій області та Донецьку газети «Донбасс-Неделя» (Україна), «Донецкие Новости» (Україна), «Комсомольская Правда», «Московский комсомолец»; Інтернет видання «НовостиДонбасса», «62.ua» (МК та КП випускаються московськими редакціями). Також аналізувались два Інтернет ЗМІ з альтернативного інформпростору Донеччини, які є рупором самопроголошених «донецької та луганської республік»  (портал «Новости Донецкой Республики» (dnr-news) та «Новоросия» (ИА Новороссия) й  перетворились на пропагандистські трибуни проросійських сепаратистів.

Донецькі експерти підкреслюють: «у травні 2016 р. в Донецьку спостерігається стабільний негативний вплив російської та «сепаратистської» пропаганди на інформаційний простір Донеччини. Продовжує виходити «Комсомольская правда», яка є продуктом московської редакції газети і контент якої є повністю антиукраїнським. Видання висвітлює переважно життя в РФ. У публікаціях про Донецьк захоплені території продовжують позиціонувати як «самостійну» та «незалежну» від України країну. Критичних матеріалів про ситуацію всередині Росії не має. Це свідчить про міфологізацію Російської Федерації, як країни з «особливою місією», взірець «ідеальної держави».

Велику кількість публікацій з ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Харкова – 23,1%, Одеси  – 15,1%, Дніпра  – 12,8% та Житомира –  12,3%,

 

 

Контент донецьких медіа у травні оцінювали донецькі та перехресно львівські експерти: « Донецькі ЗМІ  перебувають у Бермудському інформаційному трикутнику «Україна – Росія – Днр/Лнр», в якому дуже легко губиться об’єктивне висвітлення подій засобами журналістики. На заміну їм у непідконтрольних Україні медіа використовуються позастандартні засоби ідеологічної пропаганди радянського взірця «епохи Брежнєва-Суслова» або російської матриці «періоду Путіна-Суркова»,  вважає львівський експерт Роман Шостак.

 

У Дніпрі в травні експерти відмічають спад кількості «джинси» в дніпровських медіа в умовах політичного міжсезоння та економічного затишшя -12,8% (у лютому – 15,4%). Найбільше дезінформації розмістили «Днепр Вечерний» – 22,4% та «Наше місто» –10,0%.

Разом з тим, це не привело до різкого підвищення професійної майстерності журналістів та ступеня дотримання ними стандартів. – «Більшість тем, які піднімають ЗМІ, – резонансні, їх слід розвивати, подавати у вигляді повноцінних розгорнутих матеріалів. Та складається враження, що місцеві ЗМІ зумисно намагаються уникати гострих питань, різко не висловлюватись. Прикро, але жодне видання, окрім газети «Лица», не розкрило для читача питання електронної системи надання адмінпослуг. За тиждень ніхто так і не спромігся отримати коментар стосовно ситуації з метробудівельниками ані від мера, ані від фахівця облдержадміністрації»,- коментує медіа-експерт Тетяна Кремінська.

В харківських друкованих ЗМІ було зафіксовано зростання  до 23,1% джинси і 16,3% НМ (у лютому 17,8% та 10,3% відповідно). «Харьковские известия» – 55,3% джинси і 5,3% НМ; «Время»19,1% джинси і 28,6% НМ; «Вечерний Харьков» – 15% джинси та 25% НМ; Слобідський край –3,1% джинси, 6,3% НМ.

У харківських виданнях політичної «джинси»  втричі більше ніж  комерційної. «Картинку» зробив останній дзвоник у школах. «Непристойно виглядає у муніципальній газеті «Харьковские известия»  висвітлення С вята останнього дзвоника. Були відібрані тільки школи, які «ушанували» своєю присутністю мер, його перший заступник, секретар міськради та наближений до мера голова однієї з райдержадміністрацій, – зауважує харківський експерт Юрій Хомайко. Ще одна публікація дозволяє вважати її прес-релізом, надісланим з «Харківобленерго», щоб «засвітити» своє керівництво, яке шефствує над однією зі шкіл, і остання – з випуску гімназії-інтернату «Кадетський корпус», де згадуються тільки слова його керівника генерал-майора. Ані діти, ані їх рідні журналістів нібито і не цікавлять», – констатує експерт Юрій Хомайко.

В травні крім харківської, одеська експертна група аналізувала видання Харкова. «Перше, що впадає в око – лояльність харківських друкованих видань до влади. Тут не знайдеш критичних матеріалів. Особливо «відзначилась» «Харьковские известия», які на одному розвороті надрукували п’ять матеріалів із ознаками замовності про міських чиновників, які від усього серця вітали випускників шкіл», – говорить медіа-експерт Ольга Мойсеєва.З точки зору журналістів харківських газет, у влади усе під контролем. Учасники АТО проходять обстеження (більшість видань написали про це, щоправда, не спитавши при цьому думки самих учасників АТО – наскільки якісним є це обстеження), реорганізовується зоопарк, мер дбає про городян, захищаючи їх від мотоциклістів, які спричинюють галас та паніку».

Втім, як позитив експерти відзначають, що харківські ЗМІ стали частіше у порівнянні з попередніми моніторингами нагадувати своїм читачам про АТО. У газеті «Слобідський край» від 24. 05 майже шпальту займає огляд «В АТО знову ллється кров», який відповідає усім журналістським стандартам. У цій же газеті від 26. 05 найбільш змістовний у порівнянні з іншими ЗМІ матеріал про місячник профілактичного огляду воїнів АТО.

У Житомирі у травні кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності знизилася до 12,3% з 16,9% у лютому. Характерною особливістю травневого моніторингу є велика кількість неналежно маркованої реклами, як у друкованих ЗМІ -13, 3%, так і в Інтернет-виданнях – 16,0%.

 

Житомирські експерти наголошують на низькій оперативності подачі матеріалів місцевих медіа: «Як не парадоксально, автори місцевих  газет, які виходять раз чи два на тиждень, мають більше часу для підготовки більш збалансованих та розширених матеріалів за рахунок оперативністі подачі матеріалів. Хоча «анти – рекорди» по оперативності тривалий час за офіційним виданням «Житомирщиною», цього разу найнижчий з усіх видань показник – 0,06 бали. Прикладом є матеріал про становище переселенців в області «Проблема чи ресурс для житомирської громади» (№56, 27.05 2016 р.)  за результатами круглого столу, який відбувся в середині березня, а матеріал вийшов тільки наприкінці травня».

В Одесі кількість джинси у травні несуттєво зменшилась до 15,1% (у лютому було16,9%), майже стільки ж неналежно маркованої реклами – 16,7% (14,3% у лютому). Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Вечерняя Одесса» – 22,2%, при цьому практично стільки ж суспільно значущих матеріалів газети (16,7%) – це неналежно маркована реклама; «Курьер недели» – 15,0% джинси та 25% НМ реклами, «Одесская правда» – 10% джинси та 25% НМ реклами.

За спостереженнями Одеських експертів, лідером джинси у травні став «Опозиційний блок». «Для представників «Опозиційного блоку» декомунізація стала чудовим приводом, аби опублікувати «джинсу» із оцінками щодо ситуації. Зокрема Скорик протестував проти декомунізації у суді, Марков заявив, що одеситам не варто поспішати змінювати документи у зв’язку з декомунізацією. Також у «джинсі» висловлювались щодо звільнення Савченко. «Таймер» опублікував заяву того ж Маркова, який вважає, що із Савченко скоро зроблять «агента ФСБ», а також Бузили (проросійський журналіст, якого звинувачували в сепаратизмі), який відзначив, що Савченко така ж агресивна, як і сучасна Україна. Отже, «Опозиційний блок» можна вважати лідером «джинси» за тиждень моніторингу, при цьому піарниками політпартії використовувалися як місцеві, так і загальноукраїнські інформаційні приводи», – констатує координаторка одеської експертної групи Наталя Стеблина.

Сумські видання у травні дещо зменшили рівень джинси та неналежного маркування статей – 10,8% та 21,3% відповідно (11,5% та 22,3% у лютому). Газета «Сумщина» розмістила 15% джинси і 15% НМ реклами ; «Панорама» розмістила 12% джинси та 36% НМ реклами; «Ваш шанс» – 16% джинси при 24% НМ реклами. Сумська газета «ДС-експрес»  другий місяць поспіль не розміщує матеріалів з ознаками замовлення, але приховує рекламу за неналежним маркуванням -10% НМ реклами (20% у лютому).

 

Сумські експерти помітили сталу тенденцію в медіа Сум – ЗМІ мають своїх політичних улюбленців і антипатів. Наприклад, симпатії газети «Сумщина» на боці «Свободи»: «Місто-побратим із зони АТО», «Коні – це свобода!», «Патріоти дощу не бояться», а сайт «Шостка» на боці Опозиційного блоку і «Рідного міста»: «Депутат облсовета просит 5 млн. грн. на ямочный ремонт дорог», «Александр Стрельченко: «Правительство не предпринимает шагов к тому, чтобы лекарства были доступны», «Гордость школы: отмечены лучшие школьники Шосткинщины», «Владимир Пилипейко: Насильственное объединение громад – шаг к развалу страны» та ін.

Увиданнях Чернівців у травні кількість матеріалів із ознаками замовності у друкованих виданнях впала до 11,5% з 28,3% у лютому при повній відсутності неналежно маркованої реклами. Однак газети «Буковина» з 25%  й «Час» та «Молодий Буковинець» з 10,5% продовжують перебувати серед лідерів джинси.

 

В травні чернівецькі медіа оцінювали і сумські експерти. Як безперечно позитивний момент експерти відзначають рубрику «Герої не вмирають» у газеті «Час»: « Дуже правильний підхід – згадувати про загиблих воїнів разом з їхніми рідними, друзями далеко після загибелі, не тільки під час поховання. Загиблі герої мають бути ньюзмейкерами завжди, – так зберігається пам’ять, – наголошують експерти сумської групи.

Інтернет-видання

Кількість матеріалів з ознаками політичної та комерційної замовності і немаркованої реклами на сторінках інтернет – ЗМІ у травні підвищилась і становить 24,6 % (у лютому 19%). Кількість статей із ознаками політичного замовлення – 17%  (14,4% у лютому).

При цьому найбільше заангажованої  інформації (джинси) розміщують сайти Чернівців – 34,4%, Сум – 29,4%; Донецька – 26,6% та Одеси – 21,5%.

Електронні видання Донецька, Одеси, Чернівців, Сум розміщують велику кількість дезінформації, неопрацьованих прес-релізів,  неперевіреної інформації з соціальних мереж та копірайт не першої «свіжості».

В інтернет – виданнях Донецька зафіксовано 26,6% публікацій із ознаками замовності. «Сепаратистські сайт «Новости Донецкой Республики» продовжував зомбувати «терористичною джинсою» – у 23,8% та «ДАН» 64,3% публікацій відповідно. Хоча цифри це умовні, бо як ми вже наголошували, пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за методологією , що використовує ІДПО.

В Інтернет виданні «Новости Донбасса» у травні не зафіксовано замовних матеріалів.

Журналісти інтернет-виданьЧернівців у травні запудрюють мізки читачів не менш  активно, ніж у лютому – 34,4%  (42% у лютому). Чернівецькі сайти «ChernivtsiTimes» – 45,7%; «BukNews» – 43,5%, «Чернівецький промінь» – 30,4%, , «БукІнфо» – 18,2%;

Прикро, що чернівецькі сайти розміщують не менше дезінформації, ніж сепаратистські.

Це зауважує сумський медіаексперт Алла Ярова: «Впадає в око незвично, як для такого тихого, не виборчого часу, велика кількість матеріалів із ознаками політичної замовності (політичної джинси).  Матеріали, зокрема, інформаційних сайтів дають підставу говорити про те, що кожне з видань має свого чи своїх політичних улюбленців, тих, на чий політичний млин вони ллють однозначно позитивно заряджену воду, і водночас тих політиків, чию репутацію, що називається, підмочують чи підточують. Візьмімо для прикладу сайт ChernivtsiTimes . Явний антипат сайту – міський голова Каспрук. Ось кілька матеріалів: «Каспрук «здає» місто перевізникам?», «29 травня в міській раді з’явиться секретар, а Каспрук складе повноваження мера». В останньому говориться: «Враховуючи наших талановитих та розумних школярів, є впевненість, що свої обов’язки вони виконуватимуть значно краще або принаймні не гірше ніж діючий мер (!?)».

 

 

Кожен із досліджуваних регіонів має власного лідера з джинси в Інтернет. Антирейтингонлайн видань виглядає таким чином:

  • чернівецькі «ChernivtsiTimes» – 45,7%, «BukNews» – 43,5%, «Чернівецький промінь» – 30,4%, «БукІнфо» – 18,2%;
  • одеські «Таймер» – 43,2% , «Трасса Е 95» – 23,8% та «Думская» – 16,7%,
  • харківський «Статус кво» – 42,9%,
  • сумські «Хpress» – 52,2%, «Шостка.Інфо» – 41%, «сайт 0542» – 19%.

В інтернет – виданнях Одеси в травні незалежні експерти зафіксували 21,5% (22,5% у лютому) публікацій, що дезінформують громадян. Одеський сайт Таймер» – 43,2%  «Трасса Е 95» – 23,8% та «Думская» – 16,7%, сайт «Одесская жизнь» – 2,4%.

Щодо сайту «Таймер», на антиукраїнській політиці якого неодноразово наголошували експерти ІДПО, то «наратив «Таймера» лишається таким самим проросійським, фактично, через матеріали транслюється російська точка зору на події. Використовуються вже відомі нам тактичні ходи щодо просування «русского мира» – переслідування «политзаключенных», виривання з контексту цитат лідерів одеського Євромайдану  Однак, є один момент, на який потрібно звернути увагу: «Таймер» почав друкувати «джинсу» не тільки «Опозиційного блоку», але й БПП, «Батьківщини» та «Відродження». Саме із цим можна пов’язати збільшення матеріалів із ознаками замовності на сайті (43,2%). Це найбільший показник за період моніторингу (навіть під час передвиборчої кампанії відсоток був меншим).

У Сумських інтернет-виданнях кількість публікацій з ознаками замовності в травні зросла – 29,4%: «Хpress» – 52,2%, «Шостка.Інфо» – 41%, «сайт 0542» – 19%.

 

Від моніторингу до моніторингу сумські експерти все гостріше ставлять питання: «звідки видання беруть інформацію і чи забезпечено в публікації критерії достовірності і точності?  Особливо це стосується сайтів. Схоже, деякі сайти із добувачів інформації перетворюються лише на її поширювачів. Наприклад, сумський сайт 0542 новину про відкриття в Сумах (!) пам’ятника чиновнику подає, посилаючись на Радіо Свобода. Інколи маємо справу з, так би мовити, ланцюжками джерел: як повідомив такий-то ресурс, а йому повідомив такий ось ресурс і т.д.

 

Експерт Алла Ярова зазначає: «Викликом для мене стала ось ця публікація сайту 0542: Информация для сумчан: Гройсман собирает операторов на разговор по ценам на бензин.Завтра на 17.00 у премьер-министра Владимира Гройсмана запланирована встреча с нефтетрейдерами. Об этом сообщил источник в Кабинете Министров Украины, пишет news 24ua. По словам источника встреча будет носить информационный и рекомендательный характер.»

Харківські сайти у травні розмістили – 17,9% матеріалів з ознаками замовності, це більше, ніж у лютому – 9,5%: «Статус кво» – 42,9%, «Об’єктив» – 28,6%. Найбільше поважають своїх читачів інтернет –видання «Медіа Порт» «АТН», які подають об’єктивну інформацію.

 

Як позитивний момент харківські експерти відзначають, що «харківські ЗМІ стали частіше у порівнянні з попередніми моніторингами нагадувати своїм читачам про АТО З сайту «Объектив» можна дізнатися як про поїздки професійних артистів з концертами до наших бійців, так і про благодійні концерти, що влаштовують музиканти, збираючи гроші на допомогу дітям загиблих. З сайту «SQ» –  про нових поранених, привезених до харківського госпіталю, а з сайту «Медіа Порт» – про те, що з початку бойових дій харківські лікарі допомогли вже 15,5 тис бійцям з АТО. Не залишаються поза увагою ЗМІ і проблеми внутрішніх переселенців. Інтернет-видання оперативно інформували про відключення світла за борги  переселенцям у м. Чугуєві; сайти «АТН» та «Медіа Порт» всебічно висвітлюють стан грошових виплат переселенцям», – пише координаторка харківської експертної групи Людмила Доля..

Електронні медіа Дніпра в травні розмістили найменше матеріалів з ознаками замовності – 4,8% (5,8% у лютому): «МостДнепр» – 10,7%, Інформагенство «Наш район» – 2,5%. Але це не сприяло професійності.

Експерти з тривогою зауважують, що «для деяких дніпропетровських інтернет – видань лишається актуальним таке явище, як брак власного контенту та передрук готових прес-релізів. Так, усі прес-релізи, які розсилає прес-служба облдержадміністрації, без змін, тобто без опрацювання журналістами, можна прочитати на сайті ІА «Мост-Днепр». А сайт «Наш район» взагалі передруковує їх як новини з посиланням не на джерело інформації, а на ресурс, з якого передруковано матеріал: «Об этом ИА «МОСТ-ДНЕПР» сообщили в пресс-службе Днепропетровской ОГА». Трапляються навіть посилання на пере посилання».

За результатами цього моніторингу дніпровський «сайт «Наш район», отримав найнижчу оцінку за дотримання журналістських стандартів – 0,00 за оперативність. Видання розміщує та передруковує новини, які з’явилися на інших ресурсах 3-4 дні тому. Складається враження, що редактору (чи власнику) ресурсу байдуже, що інформація, яка міститься на сайті, застаріла. Головне, щоб пошуковики забезпечували достатню кількість переглядів. Через це відбувається дезінформація читача.»

В електронних ЗМІ Львова кількість матеріалів з ознаками замовності зросла – 12,5% (6,5% у лютому). Найбільше джинси запропонували  читачам сайт «Вголос» – 31% (4,8% у лютому), «Zahid.net» – 7,1% публікацій, «Галінфо» – 7,1%. На жаль,  4,8% матеріалів з ознаками замовності зафіксовано і на популярному сайті Zik.

В інтернет-виданнях Житомира рівень замовних публікацій також зріс – 16,8% джинси та 16% неналежно маркованої реклами (5,4% і 3,6% відповідно у лютому). «Перший інформаційний портал» – 26,1% джинси та 8,7% НМ та «Житомир today»  – 14,3% джинси.

На житомирських сайтах загальна кількість неналежно маркованої реклами практично зрівнялась з кількістю «джинси» – 16,0%.

Житомирські експерти зауважують, що «новинні сайти вперто вживають власні позначки рекламних матеріалів буквами «Р» чи «ПР» та іншими незрозумілими читачеві абревіатурами. І, хоч в Законі України «Про рекламу» в ст.9 говориться: «Ідентифікація реклами» чітко визначено, що «авторський чи редакційний матеріал… який є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”,  інтернет-сайти вигадують свої позначки. Як, наприклад, читачеві «Житомир.інфо» не заплутатись – чим відрізняються матеріали політичного характеру від новин політичного характеру. І, як розуміти абревіатуру «ВР»?»

Моніторинг від моніторингу експерти ІДПО наголошують на поганій, збідненій мові, яку використовують регіональні медіа. Ось і Сумська експертна група, яка моніторила в травні чернівецькі ЗМІ, зауважує: «на сайтах доволі часто автори втрачають межу між літературною мовою та розмовною «говіркою». Може, це така мода на Буковині, але читаючи окремі публікації, отримуєш враження, що це – публікації з приватних блогів, де дозволяється певний «стьоб». Між тим, Інтернет-видання позиціонують себе як ЗМІ…»

ВИСНОВКИ:

Результати моніторингу регіональних ЗМІ у травні мало відрізняється  від лютневого. До хвороби «прес-релізму», який  є головним болем регіональної журналістики додалися передруки і посилання на соцмережі як джерело інформації. Заангажованим є кожен третій суспільно значущий матеріал в місцевих газетах та кожен четвертий – онлайн.

Інтернет-видання Чернівців та Сум мають своїх джинсарів –улюбленців, а медіа Дніпропетровська, Харкова, Одеси навіть свято останнього дзвоника та декомунізацію використали для того, щоб «прогнутись» перед владою та заробити на джинсуванні.

Впадає в око неоперативність регіональних медіа, які «годують»  читачів застарілою інформацією, як у житомирських газетах та дніпровських сайтах.

Експерти наголошують, що «джинса» на сайтах і в газетах «все ж відрізняється, зокрема матеріали із ознаками замовності в електронних виданнях «маскуються» під новини, автори подібних текстів намагаються формально дотримуватись стандартів, крім балансу думок та повноти. В газетах авторами «джинси» часто виступають самі журналісти видання, які порушують стандарти як у своїх публікаціях, так і у замовних матеріалах.

Екперти ІДПО помітили й ще одну проблему. Наприклад, « в цілому видання Одеси виглядають достатньо поляризованими – редакційна політика є виразно «чорно-білою». У «продажному» Дніпрі з цих позицій є своя логіка: ми продаємося всім і в цьому є баланс. Тому складно називати замовленими відверто односторонньо спрямовані матеріали, що стоять на політичних позиціях засновника (спонсора) і інших туди не пускають. Тобто, це не замовні матеріали – вони в руслі редакційної політики… Цей моніторинг вкотре свідчить про те, що «джинса» хоча й погане явище, але ще не відомо, що гірше: збалансована «джинса» чи відверто однополярна редакційна політика?..», – запитує Валерій Дрешпак.

Редактори та журналісти забувають, що читачі обирають ті видання, яким можна довіряти, які спроможні об’єктивно інформувати про суспільні процеси, поширювати інформацію, а й допомагати розрізняти інформаційну полову від зерна.

 

 

Про моніторинг:Моніторинг друкованих та Інтернет – медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за травень, що проводився з 23 по 29 травня 2016 року. Всього було проаналізовано: 596 матеріалів друкованих видань та 651публікацій новинних сайтів.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена проектом «У-Медіа» Інтерньюз (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (www.telekritika.ua).

Стисло про методологію

Моніторинг проводиться один раз на місяць по плаваючому графіку 1-3-2-4 тиждень. Експертами здійснюється оцінка засобів масової інформації власних регіонів та перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.

Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значимість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.

Кінцева оцінка проводиться за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.

Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1.Баланс думок / точок зору; 2.Оперативність; 3.Достовірність (посилання на джерела); 4.Відокремлення фактів від коментарів; 5.Точність; 6.Повнота представлення фактів /інф. по проблемі.

Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є наступні чинники: 1 – матеріал відстоює або просуваєінтереси однієї сторони; 2 – цілком або майже ідентичний матеріал надрукованийв інших ЗМІ; 3 – експертами є особи, які некомпетентні коментувати подію або процес; 4 – безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 – матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 – «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важлива новина.

Експертні групи сформовані з медіа-експертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.

Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орликаза підтримки USAID, наданої через «ІнтерньюзНетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Для моніторингу було відібрано по 4 регіональних друкованих та 4онлайн-медіа у Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:

  • Чернівці: Молодий Буковинець, Погляд, Час, Буковина, ChernivtsiTimes, Чернівецький промінь, БукІнфо, BukNews;
  • Дніпропетровськ: Зоря, Наше місто, Днепрвечерний, Лица, МостДнепр, 056, Дніпро.Depo.ua, Інформагенство «Наш раойн»;
  • Одеса: Вечерняя Одесса, Одесская правда, Чорноморські новини, Курьернедели, Думская, Трасса Е95, Одесскаяжизнь, Таймер;
  • Донецьк: Комсомольская правда,Донбас Неделя,Донецкиеновости,МосковскийКомсомолец,Новости.dn.ua, 62.ua, НовостиДонецкойРеспублики, ДНР;
  • Львів: Високий замок, Експрес, Львівська пошта, Ратуша, Zaxid.net, Вголос, Галінфо, ZIK;
  • Суми: ДС-експрес, Сумщина, Панорама, Ваш шанс, Шостака.інфо, 0542, ТОП Конотоп, Хpress;
  • Харків: Время, Слобідський край, Харьковскиеизвестия, ВечернийХарьков, Статус кво, Объектив, Медиа порт, АТН;
  • Житомир: Житомирщина, Эхо, 20 хвилин, Місто, Житомир.інфо, Перший інформаційний, Житомир today, Журнал Житомира.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору,що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи ІнтерньюзНетворк.

Контакти:

Світлана Єременко, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159,svitlana.yeremenko@gmail.com