Газета «Вісті» з Пулин за результатами чотирьох гендерних моніторингів демонструє найкращі результати серед гіперлокальних друкованих ЗМІ Житомирщини. За підсумками 2020 року газета «Вісті» стала однією з найбільш гендерночутливих газет України.
Моніторингом були охоплені реформовані друковані ЗМІ: «Вісті» (Пулинський район), «Древлянський край» (Коростенський район), «Лесин край» (Новоград-Волинський район), «Малинські новини»(Малинський район), «Прапор» (Хорошівський район).
В друкованих ЗМІ проаналізовано 132 публікаці].
Он-лайн медіа, які підлягали моніторингу – «Бердичівський погляд» (http://berdpo.info) м.Бердичів, «Інфо.Малин» (https://infomalin.biz) м.Малин, 04141. https://www.04141.com.uaм.Новоград-Волинський, Коростень.today (https://korosten.today) ,Коростень, Твій Романів (http://tvijromaniv.in.ua) м.Романів
У новинних сайтах проаналізовано 129 матеріалів.
Нагадаємо, що гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, сексизму.
Окремій увазі підлягала тема COVID-19, а також вибори до місцевих рад, зокрема – тональність інформації про кандидаток.
Тема коронавірусу у локальних друкованих ЗМІ Житомирщини зайняла 14% від досліджуваного у жовтні контенту, що менше ,ніж у цей же період у серпні -21%.Місцеві новинні сайти навпаки розмістили більше новин на тему COVID-19-19% (у серпні -15%, а у червні таких новин було лише10%). Найбільший інтерес до теми COVID-19 газети виявляли у квітні-36% публікацій.
Загальний показник матеріалів, які стосувались пандемії у обох видах ЗМІ склав у моніторинговий період жовтня 17%. Найбільша кількість новин-офіційні повідомлення місцевої влади та представників медичних закладів.
У період жовтневого моніторингу гендерний баланс у висвітленні теми COVID-19 змінився. У публікаціях районних газет зростає кількість експерток -68% у жовтні(41%у серпні та 29% у червні). Натомість в інтернет-виданнях переважає експертна думка чоловіків -68%,однак у попередньому серпневому моніторингу експертів в онлайн медіа було 100%. В категорії героїнь/героїв значних змін не відбулося у порівнянні з попереднім моніторингом. У жовтні кількість героїнь в публікаціях газет зросла з 62%(серпень) до 67%,а от у інтернет-виданнях дещо зменшилась від 68 до 59%.
Якщо в друкованих ЗМІ найчастіше експертки коментували медичні та політичні аспекти, пов’язані з пандемією, то в інтернет-виданнях це були новини, пов’язані. як з медициною, так і з освітою.
За період моніторингів теми пандемії найвищий відсоток експерток у цій категорії саме у жовтні.
Друковані ЗМІ.
Тематика
Загальний показник експертної думки жінок в публікаціях районних газет упав у порівнянні з серпневим показником на 8%, і у жовтні становить 41%. Він знизився до рівня показників червня (40%), хоча, наприклад, у квітні експерток в публікаціях було лише 35%.
Як і в попередніх етапах моніторингу, автори публікацій звертались по коментарі до експерток в сфері культури, освіти, соціальної політики (100%), менше – по 50% в медицині, економіці. Не зважаючи на передвиборчий період та збільшення кількості жінок, які балотуються на місцевих виборах, відсоток експерток в сфері політики становив лише 41%. Однак цей показник зростав – з червня (24%) і серпня (33%). Щодо кількості героїнь у цій категорії, то показник навіть зменшився з 29% у серпні до 16% у жовтні.
Теми спорту, криміналу, війни жінки в публікаціях газет експертки не коментували. Також героїнь не було в публікаціях про армію/війну і бізнес/економіку. Очевидно, це є тенденцією в районних газетах, бо кілька моніторингів поспіль героїні й експертки або відсутні зовсім у публікаціях на ц і теми, або ж представлені у невеликих відсотках.
Кількісний показник по моніторингу представлення жінок-кандидаток у депутати місцевих рад у районних газетах невисокий. Інформацію про кандидаток знайшли у трьох газетах з п’яти,які були в моніторингу. Йшлося лише про п’ятьох кандидаток.
Фемінітиви
Загальний показник вживання фемінітивів в публікаціях районних газет у жовтневомумоніторингу впав до 54%. У серпні цей показник вперше сягнув 67% після зниження до 39% у червні. У період квітневого моніторингу фемінітивів у публікаціях районок загалом було 59%.
Такі коливання показників свідчать про те, що використання фемінітивів і мускулінітивів у матеріалах друкованих ЗМІ відбувається спонтанно, і журналісти часто не звертають на них уваги. Хоча окремі видання вже можуть похвалитися хорошими результатами. Стовідсоткове використання фемінітивів демонструє у всіх моніторингах газета «Вісті» з Пулин. Звертають увагу на це і в редакціях газет «Прапор» та «Малинські новини»-64 і 56% відповідно. Суцільно в публікаціях газет вживається слово директор замість директорка чи керівник замість керівниця. Або ж лідер замість лідерка.
Є і приклади вдалого використання фемінітивів у матеріалах газет. Так, в хорошівській газеті «Прапор» в матеріалі «Наша землячка створює оригінальні картини в техніці висипки мінералами»(№ 41,16.10.20,с.8) знаходимо синоніми майстриня, молода мисткиня..
Балансу щодо присутності жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв публікацій намагалися дотримуватися «Вісті», «Древлянський край» і «Лесин край».
За наявністю гендерного балансу та кількістю фемінітивів найбільш гендерночутливою у жовтні є газета «Вісті» – 61,7%.
За весь період моніторингу (5 хвиль) найбільшу гендерну чутливість демонструє та ж пулинська газета «Вісті». На другій сходинці «Малинські новини» (45%) і «Лесин край»(Новоград-Волинський) (44%).
Стереотипи і сексизм
У публікаціях локальних друкованих ЗМІ в поточному році сексистського контенту виявлено не було. А от стереотипні вислови іноді траплялиться. В жовтневому моніторингу, який здійснювався в розпал виборчої кампанії, окремо досліджувалось вживання стереотипів щодо кандидаток у депутати, про яких писали ЗМІ. Здебільшого це були публікації, в яких кандидатки презентували себе самі. І тут не обійшлося без улюбленого багатьма архаїчного слова «берегиня», яке насправді має іншу етимологію, ніж звикли вважати. Наприклад, у публікації в газеті «Малинські новини» (№40,с.7) журналіст запитує кандидатку на посаду селищної голови: «побутує думка – жінка берегиня домашнього вогнища, на її плечах порядок та затишок в оселі, турбота про дітей, а ось політика – суто чоловіча справа». До честі героїні матеріалу, вона спростувала визначення «суто чоловічої справи» і зовсім не намагалась переконати читачів (і виборців) у тому, що вона ще й «берегиня». Стереотипні вислови часто вживаються і без прив’язки до теми та змісту публікацій. В коростенській газеті «Древлянський край» розміщена публікація «Низький уклін за чуйне серце!» про місцеву підприємницю, яка допомагає сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах –«Приємна жінка, лагідна матуся, ніжна бабуся в житті та приватний підприємець м. Коростень». Який стосунок мають родинні чесноти жінки у тій справі, яку вона робить? І чому насамперед ідеться про те, яка вона, а вкінці – що підприємиця? Бути жінкою/матусею/бабусею більш цінно, ніж професійно розвиватися чи бути успішною в бізнесі? Це – очевидне знецінення вмілостей людини.
Інтернет-видання
Тематика
Загальний показник кількості експерток у локальних новинних інтернет-ресурсах у жовтні становив 34%. Місцеві новинні сайти протягом кількох цьогорічних моніторингів демонструють приблизно однакові результати в цій категорії дослідження, скажімо, в квітні і серпні цей показник становив 37%.Найвищий показник – 40% був зафіксований у лютневому моніторингу, а найнижчий – 27% у червні.
Найчастіше жінки коментували питання культури і збереження довкілля. А от експертна думка жінок щодо політики, не зважаючи на актуальність цієї теми у період виборчої кампанії, знизився в порівнянні з серпневим моніторингом(18%) до 11%. Проте у темі охорони здоров’я експерток стало більше – 71%, в попередньому серпневому моніторингу 45%.
Щодо кількості героїнь, то вона зменшилася від 50% у червні до 40% у серпні і до 29% у жовтні. Найбільше жінки фігурували в новинах на екологічну тематику (100%) та медицину (52%).
Про жінок у місцевій владі та політиці згадували у 28% новин, для порівняння у серпні це було 50%.
Лише у виданні «Твій Романів» зафіксовано близьку до балансу кількість жінок і чоловіків як експерток / експертів (47% до 53%) та героїнь / героїв (41% до 59%) публікацій, а також – високий відсоток вживання фемінітивів (89%).
Фемінітиви
Загалом гіперлокальні інтернет-медіа Житомирщини використовують менше фемінітивів, ніж газети. Однак загальний показник у жовтні зріс до 43% з 30% у серпні. У червневому моніторингу їх було лише 20%. І, якщо під час червневого моніторингу на сайтах Коростень today та Твій Романів – жодного фемінітиву в новинах не було, то у жовтні вони – лідери (50% і 89% відповідно). Особливих новацій не було, просто автори новин не забували позначати професії та посади жінок у жіночому роді.
В новинах сайту «Бердичівський погляд» багато маскулінітивів: «журналіст Альбіна Курбанова, Онисія Блажкун – організатор музейної справи,історик за фахом,вона була не лише вчителем та наставником».
Жодного фемінітиву в період жовтневого моніторингу не було зафіксовано в новинах новоград-волинського сайту 04141.com.ua
Найбільш гендерно збалансованимив жовтні став сайт «Твій Романів», який протягом двох попередніх моніторингів мав найнижчі результати -16% у серпні і 15% у червні.
Стереотипи та сексизм
Сексизму в матеріалах та ілюстраціях локальних новинних сайтів за період моніторингу виявлено не було. Експерти досліджували кількісні показники присутності у новинах сайтів кандидаток у депутатки та очільниць місцевих громад на місцевих виборах. На відміну від газет, їх присутність була відмічена у всіх 5 сайтах, які підлягали моніторингу. Усього 8 кандидаток. Інформація про них була переважно нейтральної тональності. Однак до стереотипів можна віднести те, як презентувала себе кандидатка від політичної сили «За майбутнє» Оксана Гвозденко в матеріалі на сайті 04141.com.ua–«Оксана Гвозденко: Іду на вибори. Хочу відстоювати право на гідне майбутнє нашої громади»: «Бо я – жінка. Покликана прадавнім законом бути берегинею домашнього вогнища з усіма непростими обов’язками жіноцтва, материнства, господарництва. На сьогодні рамки поняття обов’язків Берегині-матері значно ширші – вони вже давно сягнули за межі стін хати, подвір’я і ставлять нові виклики перед так званими «жіночими» правами». Таким чином, усе посилання до виборців побудоване так, наче кандидатка виправдовується за те, що вона прийняла «непросте для себе рішення» конкурувати з чоловіками на посаду міського голови.
За результатами всіх п’яти етапів моніторингу, найбільш гендерночутливим інтернет-виданням 2020 року став «Бердичівський погляд» (42%). На другій позиції – «Твій Романів» (36%).
Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Житомирської області у жовтні в порівнянні з серпнем трохи знизився з 44% до 41%. Річний показник – також 41%.
Протягом п’яти моніторингів гіперлокальних медіа, які здійснювались з лютого по жовтень 2020 року можна зробити висновки, що реформовані друковані ЗМІ мають кращі результати з гендерної чутливості через більш професійний склад редакцій та більшу залученість до гендерної освіти, ніж місцеві сайти, де цього немає. Однак, крім відповідального підходу до гендерної збалансованості в публікаціях, мовної культури друкованих і онлайн-видань (в т.ч. вживання фемінітивів), існує ще нерозуміння важливості гендерної тематики багатьма редакторами та журналістами місцевих і локальних видань.
Ознайомитися із загальними даними моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу: жовтневі дані – https://bit.ly/3kj3YSi, дані за 2020 рік – https://bit.ly/3e5VHyY
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.