Лютий 2016 року позначився зниженням кількості матеріалів із ознаками замовності, найменше їх розмістили медіа Львова. Проте місцеві видання не підтримують публічної дискусії на актуальну тематику, а «прес-релізм» є ледь не головним жанром місцевої журналістики.
MediaSapiens публікує аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ Інституту демократії імені Пилипа Орлика за лютий 2016 року.
Моніторинг регіональних видань у лютому 2016-го продемонстрував очікуване зниження кількості матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами в регіональних медіа порівняно з передвиборчим вереснем, коли їх було майже 40 % від оцінених матеріалів. Усереднений регіональний показник у 25,4 % джинси в друкованих та 18,9% в онлайн-виданнях було зафіксовано експертами ІДПО. Під час лютневого моніторингу помічено, що до хвороби «прес-релізму» додалася ще одна: журналісти масово передруковують неперевірені пости з Фейсбуку, використовуючи їх як джерело інформації. І це вже стало не винятком, а тенденцією.
ЗМІ Львова розмістили найменше публікацій із ознаками замовності. На відміну від більшості регіональних видань, львівські медіа активно стежать за подіями, які відбуваються по всій Україні, аналізують ситуацію в парламенті та уряді, лишаючись дуже критичними до влади.
1. Моніторинг недобросовісної реклами (джинса та немаркована реклама)
Експерти оцінювали перший тиждень лютого (з 1 до 7 лютого 2016 року) в умовах так званого перемир’я в неоголошеній війні Росії проти України.
Моніторинговий період характеризувався зниженням рівня матеріалів із ознаками політичного та комерційного замовлення у друкованих ЗМІ, якщо порівнювати з передвиборчим вереснем 2015 року, коли він сягнув майже 40 % від оцінених матеріалів. На думку експертів, це навряд чи є усвідомленою позицією редакторів та власників, а радше післяноворічним затишшям.
У лютому обсяг джинси та неналежно маркованої реклами у друкованих медіа склав 25,4 %, із яких 11,6 % — політичне замовлення, 9,2 % — неналежне маркування реклами в газетах, 4,6 % — комерційна джинса.
Найвищий відсоток публікацій із ознаками політичної замовності розмістили сепаратистські ЗМІ Донецька — 30,2 % (34,7 % у вересні). Газета «Комсомольская правда» розмістила 56,3 %; «Донецкие новости» (власник Ринат Ахметов) і «Московський Комсомолець» — понад 30 %. Оцінюванню підлягали популярні та відомі в Донецькій області та Донецьку газети «Донбасс-неделя», «Донецкие Новости», «Комсомольская правда» (виходить на окупованій території Донецької області), «Московський комсомолець» (окупована територія Донецької області); інтернет-видання «Новости Донбасса», «62.ua» (МК та КП випускаються московськими редакціями). Також аналізувалися два інтернет-ЗМІ з альтернативного інфопростору Донеччини, які є рупором самопроголошених «республік» на непідконтрольних Україні територіях (портал «Новости Донецкой Республики» (dnr-news) та «Новороссия» («ИА Новороссия»). З кожною хвилею моніторингу ці медіа все складніше оцінювати за нашою методологією. По суті вони перетворилися на пропагандистські рупори проросійських сепаратистів.
Велику кількість публікацій із ознаками замовності розмістили друковані ЗМІ Харкова, Одеси та Житомира — по 17 %.
«Загалом, контент газети “Комсомольская правда” є повністю антиукраїнським — висвітлюється переважно життя в РФ. Матеріалів, які стосуються подій на Донбасі, мало. Так, у двох номерах “Комсомольская правда” — “Газета нашого города. Донецк” (міський випуск) лише 10 матеріалів із 51 висвітлювали життя Донеччини та частково України. Решта присвячена політичному, культурному, історичному та духовному життю в Росії. У матеріалах про Донецьк КП позиціонує захоплені території як окрему “державу”, “незалежну” від України», — підкреслюють донецькі експерти ІДПО.
Менше матеріалів із ознаками замовності спостерігали експерти в дніпропетровськихдрукованих медіа — в лютому 15,4 % (у вересні — 28 %). Найбільше дезінформації розмістили «Днепр Вечерний» — 23,5 % та «Наше місто» — 22,2 %.
«Вищий градус політичних баталій на Дніпропетровщині зумовлений двома важливими подіями для області — перейменуванням Дніпропетровська і повторними виборами у Кривому Розі, що спричинило більшу кількість матеріалів із ознаками політичної замовності. Позитивно те, що, попри жорстке публічне протистояння в інформаційному просторі між міським головою Дніпропетровська Борисом Філатовим і “опозиційною родиною” Вілкулів, у газеті “Зоря” та на порталі “Дніпро. Depo.ua” не зафіксовано жодної такої публікації», — констатує Роман Шостак, експерт львівської групи, яка в лютому оцінювала Дніпропетровські ЗМІ.
«Інформація про те, що відбувається в зоні АТО, де, до речі, служить чимало харків’ян, здебільшого випадкова, і її подача не є системною. У перший тиждень лютого практично всі редакції повідомили хіба що про обстріл машини харківських волонтерів-медиків…», — зазначають харківські експерти.
У Житомирі кількість матеріалів із ознаками політичної та комерційної замовності знизилася до 16,9 % у лютому з 29,6 % у вересні.
Продовжували активно джинсувати видання «Эхо» з 28,1 % та газета «Житомирщина» з 21,1 % матеріалів із ознаками замовності в лютому. Житомирські експерти звертають увагу читачів на те, що «газета “Житомирщина” традиційно розміщує “чужі” статті під рубрикою “Точка зору”, а “20 хвилин” — на сторінці “Політична арена”. Така рубрикація аж ніяк не відповідає вимогам до маркування рекламних матеріалів та є свідомою маніпуляцією по відношенню до читачів. Матеріали місцевих прес-служб народних депутатів є “протокольними”, використовують здебільшого некомпетентні коментарі. Крім того, “Житомирщина” розміщує рекламні блоки без відповідного маркування (10,53 %)».
Найбільше поважають своїх читачів журналісти Львова. У львівських медіа в лютому кількість джинси склала 6,5 % публікацій із ознаками замовності, що є найнижчим показником серед восьми регіонів (11,3 % у вересні 2015-го). «Ратуша» — 6,3 % джинси (22,2 % у вересні). Газета «Високий замок» утримує показник замовності на рівні 11,1 %, якщо порівнювати з вереснем 2015-го.
На цьому тижні одеська експертна група аналізувала видання Львова. «Хочеться відзначити доволі високий рівень друкованих ЗМІ, зокрема газет “Львівська пошта” та “Експрес”. Видання — за декількома винятками — подають інформацію, звертаючись до обох сторін конфлікту, активно залучаючи експертів. На жаль, в Одесі подібні матеріали — рідкість. Окрім цього, у виданнях переважають якісні аналітичні матеріали, в яких детально вивчаються проблеми міста: і благоустрій, і реформи, і політична ситуація. Львівські ЗМІ, на відміну від одеських, активно слідкують за подіями, які відбуваються по всій Україні, зокрема в столиці — аналізують ситуацію в парламенті та уряді, лишаючись дуже критичними до влади. Цікавим є й оформлення та дизайн публікацій. Також медіа Львова більше приділяють увагу війні на сході й проблемі соціалізації бійців АТО: спілкуються із фронтовиками, пишуть про навчання, оборонну промисловість. Відзначення заслуговують репортажі місцевих журналістів, автори не просто переказують інформацію, а намагаються дійти суті», — констатує координаторка одеської експертної групи Наталя Стеблина.
В Одесі кількість джинси в лютому зменшилася до 16,9 % (у вересні було 19,5 %), частка неналежно маркованої реклами — 14,3 % (18,5 % у вересні). Найбільше матеріалів із ознаками замовності розмістили газети «Вечерняя Одесса» — 25 %, при цьому практично стільки ж суспільно значущих матеріалів газети (22,5 %) — це неналежно маркована реклама; «Курьер недели» — 23,8 % джинси та 28,6 % НМ реклами, «Одесская правда» — 9,4 % джинси та 6,3 % НМ реклами.
Достатньо велика кількість матеріалів із ознаками політичної замовності, на думку донецьких експертів, які в лютому моніторили одеські ЗМІ, пов’язана з боротьбою «старих» і «нових» політичних еліт. «Аналіз друкованих видань засвідчує значну залежність ЗМІ від тієї або іншої політичної сили, яка має вплив у одеській громаді та області. Традиційно виділяється залежність ЗМІ від місцевої влади (особливо в області). Якщо в місті матеріали з ознаками замовності орієнтовані на поливання брудом опонентів або демонстрацію позитивних якостей “своїх” політиків, то обласні ЗМІ більше спрямовані на «протокольні заходи» місцевих чиновників. Серед лідерів з джинси — газети “Вечерняя Одесса”, “Курьер недели”», — доходять висновку донецькі експерти.
Сумські видання в лютому дещо зменшили рівень джинси та неналежного маркування статей — 12,1 % та 22,3 % відповідно (13,4 % та 31,3 % у вересні). Газета «Панорама» розмістила 15 % джинси та 2 % НМ реклами (30 і 40 % відповідно у вересні); «Сумщина» розмістила 15 % джинси і 12 % НМ реклами; «Ваш шанс» — 13,5 % джинси при 27 % НМ реклами, «ДС-експрес» — 5 % джинси і 20 % НМ реклами.
Щодо актуальних тем (АТО, переселенці, роздержавлення ЗМІ), то експерт Володимир Садівничий дав таку оцінку їх висвітленню: «Моніторинг контенту місцевих медіа за визначений тиждень демонструє дві позиції щодо теми переселенців: перше — у Сумській області немає жодного переселенця із тимчасово окупованих територій; друге, — якщо ж ці переселенці й є, то в них жоднісіньких проблем не виникає. У ветеранів АТО, якщо виходити з проблемно-тематичного спрямування аналізованих видань, також ніяких проблем. Єдине, чим вони займалися, — заважали проводити сесію Сумської обласної ради…місцевим журналістам чомусь аж ніяк не до переселенців та їхніх проблем, так само — не до проблем учасників АТО».
У виданнях Чернівців кількість матеріалів із ознаками замовності у друкованих виданнях впала до 14,2 % у лютому з 19,7 % у вересні за повної відсутності неналежно маркованої реклами. Однак газети «Буковина» з 25 % й «Час» з 14,7 % продовжують перебувати серед лідерів джинси.
Інтернет-видання
Кількість матеріалів із ознаками політичної й комерційної замовності та немаркованої реклами на сторінках інтернет-ЗМІ в лютому знизилася і становить 18,9 % (у вересні — 34 %). Кількість статей із ознаками політичного замовлення впала вдвічі — із 28,5 % у вересні до 14,6 % у лютому.
При цьому найбільше заангажованої інформації (джинси) розміщують сайти Чернівців — 42 %, Донецька — 23,2 %; Одеси — 22,5 % та Сум — 21,1 %.
Електронні видання Донецька, Одеси, Чернівців, Сум розміщують велику кількість дезінформації, неопрацьованих прес-релізів, а тепер усе частіше — неперевіреної інформації з Фейсбуку.
Кожен із досліджуваних регіонів має власного лідера з джинси в інтернеті. Антирейтинг онлайн-видань виглядає таким чином:
чернівецькі BukNews — 54 %, «Чернівецький промінь» — 42 %, ChernivtsiTimes — 38 %, «БукІнфо» — 34 %;
одеські«Таймер» — 47,6 % та «Думская» — 21,4 %,
харківський «Статус кво» — 21,4 %,
сумські «Шостка.Інфо» — 52,4 %, Хpress — 26 %, сайт «0542» — 21,5 %.
В інтернет-виданнях Донецька зафіксовано 23,2 % публікацій із ознаками замовності. Сепаратистські сайти «ИА Новороссия» і «Новости Донецкой Республики» продовжували зомбувати «терористичною джинсою» — у 28,6 % та 47,6 % публікацій відповідно (32 % і 23,8 % у вересні). Хоча цифри це умовні, бо, як ми вже наголошували, пропагандистські публікації сепаратистських видань майже не піддаються оцінці за методологією ІДПО.
В інтернет-виданні «Новости Донбасса» не зафіксовано замовних матеріалів.
«Риторика “деенерівських” інтернет-ресурсів ще більш агресивна. Українські військові тут називаються “карателями”, “українськими силовиками”. І взагалі, нові медіа “нових республік” висловів не підбирають і зі стилістикою не церемоняться. Інтернет-портал “ИА Новороссия” розміщує одкровення Губарєва “Павел Губарев: к вопросу о назначении меня на должность руководителя Ясиноватского района” гідні пера персонажів Ільфа і Петрова», — пише координатора житомирської експертної групи Ірина Новожилова.
Журналісти інтернет-видань Чернівців у лютому запудрюють мізки читачів ще активніше — 42 % (35,5 % у вересні). На сайті чернівецькі BukNews — 54 %, «Чернівецький промінь» — 42 %, ChernivtsiTimes — 38 %, «БукІнфо» — 34 %.
Незалежні експерти вважають, що порівняно з друкованими ЗМІ чернівецька інтернет-журналістика нижчої якості. В інтернет-виданнях джинсують майже всі партії, як-от «Батьківщина», «Укроп», «Свобода» та опозиція. «Найчастіше використовують журналістів саме опозиційні політики. Так, регіональний лідер політичної партії “Рідне місто” (в минулому — Партія регіонів) Василь Продан без жодних суспільно-значимих інформаційних приводів фігурує на різних сайтах. При чому журналісти умудряються з однієї його прес-конференції подати кілька інформаційних позитивно забарвлених іміджевих матеріалів. А сайт Chernivtsi Times взагалі працює на опозиційних політиків, без сорому розміщуючи 38 % неприхованої джинси. Про провладних політиків на сайті Chernivtsi Times висловлюється лише критична думка», — підкреслює координаторка чернівецької групи Любов Василик.
Харківські експерти, які в лютому моніторили ЗМІ Чернівців, зауважують: «У чернівецьких ЗМІ дивує надмірне використання мережі Фейсбук в якості головного джерела інформації. Доходить до смішного: три сайти розмістили чотири повідомлення зі сторінки у ФБ голови облради
, де він із подробицями хизується своєю участю у молитовному сніданку з Обамою».
В інтернет-виданнях Одеси в лютому незалежні експерти зафіксували 42 % (35,5 % у вересні) публікацій, що дезінформують громадян. Одеський сайт «Таймер» розмістив 47,6 %, «Думская» — 21,4 %, сайт «Одесская жизнь» — 11,9 %. Однак є інтернет-видання, яке суттєво зменшило кількість джинси порівняно з передвиборчою кампанією. Це «Трасса Е95» — 9,1 % порівняно з 42,9 % у вересні.
«Таймер» — активно антиукраїнський сайт. Медіаекспертка Олена Іванова коментує: «Якщо у вересні “Таймер” друкував і пропагандистські матеріали, і звичайну передвиборчу джинсу, то у лютому зосередились тільки на пропаганді, яка старанно маскується під журналістські матеріали. А от сайт “Думская”, відстоюючи інтереси свого власника, неодноразово порушував стандарти — із цим пов’язана найнижча за увесь період спостережень оцінка».
«Ще одна тенденція, — зазначає медіаекспертка Ольга Мойсеєва, — збільшення кількості публікацій, що пишуться тільки на основі постів у Фейсбуку. Журналісти нічого не роблять, аби збалансувати новину або ж хоча б перевірити цю заяву, доповнити її контекстом. Найбільше таких матеріалів на сайті “Одесская жизнь”. Намагаючись виграти в оперативності, видання програє в точності та повноті».
У сумських інтернет-виданнях кількість публікацій з ознаками замовності лишилася на тому ж рівні — 21,1 %: «Шостка інфо» — 23 %; Хpress — 26 %; «0542» — 21,5 %.
Експерти сумської групи помітили цікаві тенденції на місцевих сайтах: «Щодо окремих видань, то можна висловити припущення щодо зміни курсу. Скажімо, “Шостка.Info” зменшила рівень замовності, бо команда народного депутата Ігоря Молотка, який стоїть за виданням, потерпіла фіаско на місцевих виборах, тому наразі немає підґрунтя для публікації більшого числа матеріалів із ознаками замовності. Видавець “Топ Конотопа”, навпаки, став депутатом місцевої ради, отож, кількість матеріалів про владні структури, що містять ознаки замовності, зросла. Утім, це лише припущення. Тим більше, що часто ці матеріали (особливо в “Топ Конотоп”) отримують ознаки замовності, схоже, не через бажання піарити когось, а через недостатню професійність — відсутність балансу; дрібнотем᾽я, що виливається в “протокольну” ознаку замовності; нездатність знайти експертів, здатних прокоментувати ситуацію тощо».
Харківські сайти в лютому розмістили — 9,5 % матеріалів з ознаками замовності, це помітно менше, ніж у вересні — 33,9 %: «Статус Кво» — 21,4 %, «Об’єктив» — 16,7 %. Інтернет-видання «Медіапорт», АТН зовсім не спокусилися джинсою в лютому.
Харківські експерти підкреслюють: «Кількість політичної джинси на харківських сайтах така ж, як і в газетах, а комерційної трохи більше. Помітно, що привід можливих парламентських виборів вже присутній в інформаційному просторі регіону. Найбільше піаряться партії “Відродження” та “Опозиційний блок”. Навіть розповсюджена багатьма ЗМІ інформація про неможливість утримання ПТУ лише за рахунок місцевих бюджетів подається як виключно заслуга однієї політичної сили».
«Як і в друкованих виданнях інформація про те, що відбувається у зоні АТО, де, до речі, служить чимало харків’ян, здебільшого випадкова. Деякі сайти повідомили про подяку харків’янам від Георгія Туки за допомогу у Сватово та про затягування судового процесу над екс-мером Слов’янська Штепою, яку звинувачують у сепаратизмі. На загальному фоні приємне враження лише від розгорнутої інформації на сайті АТН — “Сепаратисты и террористы: как служится на границе с “ДНР””. Тема переселенців присутня в інформпросторі регіону однією інформацією в газеті “Харьковские известия” — “Крымчане объединились в Харькове”», — зазначає координаторка харківської експертної групи Людмила Доля.
Електронні медіа Дніпропетровська розмістили 5,8 % матеріалів із ознаками замовності (44,9 % у вересні): «МостДнепр» — 14,3 %, інформагенство «Наш район» — 4,8 %.
«Сайт “Наш район”, який вкотре отримав найгіршу оцінку серед інтернет-видань за дотримання журналістських стандартів, продовжує розчаровувати непрофесійністю. Замість об’єктивного погляду на події, практикує знайомство читача зі змістом соцмереж. Саме з них на сайті “Наш район” можна дізнатись про події, що відбулись у місті. Та й рішення Дніпропетровського міського голови Бориса Філатова подаються з посиланням не на сайт міськвиконкому, а на сторінку мера у Фейсбук», — констатують експерти Дніпропетровська.
Натомість веб-ресурс «056.ua» цього разу отримав найвищий бал. На відміну від інших, журналісти «056.ua» не передруковують прес-релізи, а опрацьовують їх. В результаті контент видання відрізняється від інформаційного наповнення конкурентів. Журналістські матеріали є оригінальними, журналісти дотримуються стандартів.
Суттєво зменшили кількість матеріалів з ознаками замовності електронні ЗМІ Львова — 6,5 % (26,2 % у вересні). Найбільше джинси запропонували читачам сайт Zahid. net — 14,3 % публікацій, «Галінфо» — 7,1 %.
На сайті Zik не зафіксовано публікацій з ознаками замовності.
Здивували інтернет-видання Житомира небаченим зниженням рівня джинси — 5,4 % матеріалів порівняно з 40,3 % у вересні. Кількість публікацій із ознаками замовності зменшилась у вісім разів! «Перший інформаційний портал» та «Рупор Житомира» зовсім не розміщували замовних матеріалів у лютому.
Житомирські експерти зауважують, що частіше новини про АТО та бійців, які воюють на сході, з’являлися в стрічках новин інтернет-порталів, а не друкованих медіа: «“Для психологической реабилитации участников АТО в Житомире начнут проводить бесплатные тренинги”, “Курсанты и офицеры Житомирского военного института сдали кровь для бойцов АТО”, “Журнал Житомира”, інформаційний портал “Житомир.today” розміщує статті місцевих авторів про долю героїв АТО… Найбільше військової тематики на “Першому Житомирському інформаційному порталі”. За період моніторингу на сайті розміщено вісім матеріалів на тему АТО, волонтерства, бійців з житомирських військових частин, які воюють на сході. Також сайт долучився до проекту “Твоя допомога учасникам АТО”».
ВИСНОВКИ
Пошуки справедливості та служіння аудиторії не є пріоритетами місцевих журналістів. Актуальні проблеми українського суспільства та місцевих громад лишаються непоміченими місцевими журналістами, які «підбирають» новини з офіційних заходів місцевої влади або прес-релізів піар-служб. «Прес-релізм» є ледь не головним жанром регіональної журналістики. До хвороби «прес-релізму» у регіональних журналістів додалась «кульгавість», що полягає в передруку дописів із соцмереж. Заангажованим є кожен четвертий суспільно значущий матеріал в місцевих газетах та кожен п’ятий — онлайн.
Газети й сайти на регіональному рівні не підтримують публічної дискусії на актуальну тематику, не сприяють змінам у суспільстві. Теми внутрішньо переміщених осіб, місцевого самоврядування, поранених учасників АТО та їхніх родин, реформування охорони здоров’я та системи освіти, інвестицій та економічного розвитку місцевостей залишаються здебільшого на другому плані або відсутні в регіональному медіапросторі.
ЗМІ різних регіонів не дуже відрізняються контентом: сесія облради, епідемія грипу, підвищення комунальних тарифів, перейменування районів та вулиць згідно з законом про декомунізацію — основні теми моніторингового тижня. Матеріали про роздержавлення ЗМІ, здавалося б, таке важливе і довгоочікуване, більше схожі на піар влади на цьому питанні.
Про моніторинг: Моніторинг друкованих та інтернет-медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. В цьому звіті наведено результати моніторингу за червень, що проводився з 1 по 7 лютого 2016 року. Загалом було проаналізовано 565 матеріалів друкованих видань та 697 публікацій новинних сайтів.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену проектом «У-Медіа» «Інтерньюз Нетворк» (спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та громадською організацією «Телекритика».
Стисло про методологію
Моніторинг здійснюється один раз на місяць за рухомим графіком 1-3-2-4-й тиждень. Експерти оцінюють засоби масової інформації власних регіонів та здійснюють перехресне оцінювання за ротаційним планом, що дає можливість об’єктивного підходу.
Критеріями для відбору засобів масової інформації були суспільно-політична значущість, що стосується інтересів та прав більшості громадян; наявність власного контенту; обсяг та склад читацької аудиторії; наклад видання або ж кількість відвідувань сайту.
Кінцева оцінка здійснюється за усередненими показниками, розрахованими на базі зведених власної та перехресної оцінки кожного регіону за відповідний період.
Моніторинг дотримання журналістських стандартів відбувався за шістьма критеріями: 1) баланс думок/ поглядів; 2) оперативність; 3) достовірність (посилання на джерела); 4) відокремлення фактів від коментарів; 5) точність; 6) повнота представлення фактів/ інформація стосовно проблеми.
Критеріями для визначення матеріалів із ознаками замовності та цензури є такі чинники: 1 — матеріал відстоює або просуває інтереси однієї сторони; 2 — цілком або майже ідентичний матеріал надрукований в інших ЗМІ; 3 — експертами є особи, не компетентні коментувати подію або процес; 4 — безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта; 5 — матеріал містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта; 6 — «протокольні» матеріали з заходів чиновників/ політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.
Експертні групи сформовані з медіаекспертів, викладачів факультетів журналістики, соціологів та журналістів по три особи в кожній регіональній групі. Робота експертів координується партнерськими організаціями ІДПО: Львівським прес-клубом, Агенцією регіонального розвитку (Донецьк), Харківським прес-клубом, Сумським, Дніпропетровським, Житомирським прес-клубами.
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіа грамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту. Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що були висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Моніторинг дотримання професійних стандартів регіональними друкованими та онлайн-медіа здійснюється громадською організацією Інститут демократії ім. Пилипа Орлика за підтримки USAID, наданої через «Інтерньюз Нетворк». Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Для моніторингу було відібрано по чотири регіональних друкованих та чотири онлайн-медіа в Чернівецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, та Житомирській областях. До цих видань увійшли:
Чернівці: «Молодий Буковинець», «Погляд», «Час», «Буковина», Chernivtsi Times, «Чернівецький промінь», «БукІнфо», BukNews;
Дніпропетровськ: «Зоря», «Наше місто», «Днепр вечерний», «Лица», «Мост Днепр», «056», «Дніпро.Depo.ua», «Інформагенство “Наш район”»;
Одеса: «Вечерняя Одесса», «Одесская правда», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Думская», «Трасса Е95», «Одесская жизнь», «Таймер»;
Донецьк: «Комсомольская правда», «Донбас неделя», «Донецкие новости», «Московский комсомолец», «Новости.dn.ua», «62.ua», «Новости Донецкой Республики», «ИА Новороссия»;
Львів: «Високий замок», «Експрес», «Львівська пошта», «Ратуша», Zaxid.net, «Вголос», «Галінфо», ZIK;
Суми: «ДС-Експрес», «Сумщина», «Панорама», «Ваш шанс», «Шостака.інфо», «0542», «Топ Конотоп», Хpress;
Харків: «Время», «Слобідський край», «Харьковские известия», «Вечерний Харьков», «Статус кво», «Объектив», «Медиапорт», АТН;
Житомир: «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин», «Місто», «Житомир.інфо», «Перший інформаційний», «Житомир today», «Журнал Житомира».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й думки, висловлені в моніторингових звітах, можуть не збігатися з позицією USAID чи «Інтерньюз Нетворк».
Світлана Єременко
Виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Журналіст, редактор, медіаексперт, менеджер НДО, медіааналітик, тренер. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. 1991- член фундаторської колегії першої незалежної газети на Донеччині «Східний часопис». 1995 – співзасновник і головний редактор аналітично-інформаційного журналу «Схід». Засновниця Донецького – прес-клубу, з 2007 – голова Національного прес-клубу Українського освітнього центру реформ (Київ). З 2005 – головний редактор журналу «Аспекти самоврядування» Фундації «Україна – США». З 2012 – керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ .
Джерело: http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/regional_newspapers/presrelizi_ta_feysbuk_osnovni_dzherela_informatsii_regionalnoi_zhurnalistiki/