Минуло рівно чотири місяці з часу запровадження в Україні безвізу. Попри певний скептицизм і недовіру до останнього дня, безвізовий режим таки запрацював. І реально працює, про свідчать численні черги як за біометричним паспортами, так і у пунктах пропуску на кордонах.
З 11 червня цього року, коли почав діяти новий режим перетину кордону між Україною та Європейським Союзом, країни ЄС відвідали майже 5,8 мільйонів українців (станом на вересень 2017 року). Однак, із них тільки 17% скористалися перевагами безвізового режиму. Попри це, з початку літа і до цих пір в Україні, особливо у прикордонних областях, триває «біометричний ажіотаж»: величезні черги з громадян, які спішать подати документи на біопаспорт, неабияк навантажили роботою міграційну службу, змусивши відповідальних за оформлення й видачу паспортів бити рекорди.
За даними Представництва Європейського Союзу в Україні, за час дії безівого режиму, 1 млн 413 тис. 178 українців в’їхали в країни ЄС з біометричними паспортами. 235 тис. 795 громадян – без віз. Тобто 87% громадян з біометричними паспортами подорожували з візами, а 17% скористалися всіма перевагами безвізового режиму. При цьому кількість поїздок українців до Європейського Союзу протягом літа зросла на 10% (порівняно з минулим роком).
Попри, здавалося б, не надто велику кількість українців, що вже встигли оцінити переваги безвізу, наразі спостерігається шалений «паспортний» ажіотаж. Наприклад, тільки за перший “безвізовий” міграційна служба Закарпаття оформила 21 тисячу 61 біометричний закордонний паспорт. У минулому році за цей же період було оформлено тільки 8778 біопаспортів. Загалом за 9 місяців цього року на Закарпатті оформлено 110 тисяч 79 біометричних закордонних паспортів. При цьому загалом в Україні, за даними ДМС, з 1 січня 2017 року закордонні біопаспорти отримали понад 2,9 мільйонів українців. Крім посиленої роботи міграційної служби, на встановлення рекордів пішов і поліграфкомбінат «Україна», який влітку друкував 25 тисяч паспортів щодня. Зараз, правда, цю цирфу зменшили до 15 тисяч.
«Наразі говорити можна про те, що не всі скористалися безвізом. – коментує Ірина Сушко, виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів». – До цієї групи громадян відношу тих, хто мав і має багаторазові діючі візи, а також тих, хто не зміг через черги отримати біопаспорти. Державна міграційна служба наразі говорить про те, що проблема знята за рахунок відкриття другої лінії обладнання на поліграфкомбінат «Україна». Тому ми прогнозуємо, що інший кількісний показник буде на початок наступного року».
Як відомо, вимоги до подорожей, все-таки, залишились. Одна із них – фінансова. Громадянину України, який планує перетнути кордон до країни ЄС, потрібно бути готовим до того, що вас можуть попросити підтвердити свою спроможність оплатити перебування там і мати «докази», що гроші на зворотній квиток (якщо його ще нема) залишаться. За інформацією представництва ЄС, у період із червня по вересень цього року відмову у в’їзді до Європейського Союзу отримав лише 61 громадянин України (0,026% від кількості українців, що подорожували без віз). Причини – перевищення термінів перебування в ЄС під час попередніх поїздок та відсутність документів, які підтверджують мету та умови перебування в країнах ЄС.
Щодо відмов українцям при в’їзді в країни Євройпеського Союзу, Ірина Сушко зазначає: «Відмов на кордоні небагато. Можна сказати, що показник прийнятний. Відмови отримали тільки ті громадяни, котрі мали у минулому порушення міграційних норм ЄС, та ті, які не могли довести свою ціль візиту. В цілому ситація є прогнозованою, стабільною».
Перевірила дію безвізу у перші хвилини його запровадження закарпатська журналістка Ірина Бреза. Разом з колегою 11 червня вона перетнула українсько-угорський кордон на КПП «Тиса», щоб випробувати, як насправді діє безвіз і чого варто боятися українцям на кордоні. «Нічого не варто боятися, якщо немає проблем із законом, документи впорядку і ви справді їдете туди, куди кажете прикордонникам і митникам,- коментує Ірина Бреза. – За ці кілька місяців я перетинала кордон з біометричним паспортом п’яти європейських країн. Зажди питали мету поїздки, інших документів не вимагали. Але я зажди при собі мала листи із підтвердження бронювання (через он-лайн сервіси) та банківську карту. Безвіз справді спрощує для українців подорожі, дає відчуття рівності у правах з туристами з інших країн, розширює можливості пізнати світ.
Але є кілька проблем, які стримують масову ейфорію українців від безвізу. Серед перепон, які дещо гальмують активне використання українцями безвізового режиму з Європейським Союзом, Ірина Сушко називає, серед іншого, не надто добре економічно-соціальне становище в країні та неготовність ЦНАПів у віддалених містечках брати на себе зобов’язання щодо оформлення біометричних документів (через відсутніх необхідного технічного забезпечення): «Українці не мають достатньо коштів. Це проблема економічного розвитку і питання соціально-економічного забезпечення. Однак, вона напряму впливає на можливості українців для подорожей. Крім того, більш активному використанню безвізу також заважає відсутність достатньої кількості лоукостів, монополізація авіаринку, також недостатність відповідних автобусних сполучень».
«Існує проблема, пов’язана із громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях і з переселенцями, для яких часто виникають труднощі з відновленням документів, яким складно провести ідентифікацію особи. Президент і РНБО виступали з ініціативою вирішити цю ситуацію. Однак, змінити вимоги до обробки документів – цього дуже важко досягти,водночас зберігаючи баланс між безпекою і захистом прав людини», – додає Ірина Сушко.
Попри те, що запровадження безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом не передбачало можливість працевлаштування, зараз фактично для українців така можливість є: після того, як запрацював безвіз, кілька країн, зокрема Польща і Угорщина, змінили своє трудове законодавство, чим передбачили можливість працевлаштування іноземців з біометричними паспортами. Для заробітчан варіант «попрацювати півроку й додому» – досить вигідний, оскільки оформлення робочих віз – задоволення не надто дешеве і займає немало часу. Тому велика частина українців, які працювали, або планують працювати закордоном вирішили сповна використати для себе «трудовий безвіз»: працедавці охоче приймають на роботу громадян з біометричними паспортами. Як свідчать результати опитування, проведеного у вересні соціологічною групою «Рейтинг», 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання, водночас 35% сказали, що мають таке бажання. 44% опитаних виявили бажання працювати за кордоном. «65% опитаних сказали, що однозначно або скоріше повернулися би в Україну якби мали постійну роботу за кордоном, не повернулися б – 23%. Водночас 80% опитаних стверджують, що безвізовий режим з ЄС призведе до збільшення виїзду з України працездатного населення, лише 13% мають протилежну думку», – зазначається у результатах опитування.
Анна Семенюк, Ужгородський прес-клуб
Інфографіка Ярини Денисюк
Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».