Українці дуже чітко, найвищою ціною – ціною людських життів, задекларували своє прагення проєвропейського курсу для нашої країни. Очевидно, цінності, важливі для громадян ЄС, є близькими й українцям. Утім, звичайно, думки всередині суспільства різняться, дискусія стосовно пріоритетних цінностей доволі гостра, а результати численних досліджень на цю тему демонструють цікаві статистичні показники.
Ужгородський прес-клуб підготував невеличкий огляд результатів нещодавно здійсненого досліження, а також опитав кількох успішних українців щодо їх власного розуміння європейських цінностей і їх пріоритетності. Йдеться про соціологічне дослідження, здійснене Інститутом Горшеніна у співпраці з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.
Фахівці Інституту шукали відповіді на запитання, яким є уявлення українців про європейські цінності? Чи розділяють вони основні принципи європейської спільноти? Як залежить уявлення про європейські цінності від регіону проживання та віку? Чи пов’язане уявлення про європейські цінності з тим, який зовнішньополітичний курс підтримує людина? Як формуються уявлення українців про європейські цінності?
“У рамках всеукраїнського кількісного дослідження респондентам було запропоновано відзначити, які три європейські цінності є найважливішими для них особисто. Разом з тим, їм необхідно було відповісти, які з переліку цінностей, на їхню особисту думку, є найголовнішими для мешканців України та європейців”, – йдеться у оприлюднених матеріалах Інституту Горшеніна. Як зазначають ініціатори опитування, у дослідженні був використаний перелік цінностей, розроблений “Євробарометром” – соціологічною службою Європейської Комісії.
З деталями дослідження та отриманими результатами можна ознайомитися за лінком http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/13570.pdf , ми ж виокремили кілька цінностей, які респонденти називали найчастіше.
Верховенство права
Дослідження продемонструвало, що це є найбільш затребуваною цінністю. Верховенство права спонтанно згадали в усіх групах. При цьому варто зауважити, що йдеться якраз не про тотальну законослухняність, а навпаки це принцип, за яким права людини вищі за закон. На принципі верховенства права працює, наприклад, Європейський суд з прав людини – він може ухвалити рішення на користь громадянина у суперечці з державою, навіть якщо держава не порушила власний закон, але якщо цей закон порушує права людини, прописані в Європейській конвенції з прав людини.
Рівність перед законом
Тут йдеться переважно про невідворотність покарання за правопорушення, без огляду на посади, регалії чи достаток. Разом з тим, усі учасники груп погоджуються, що шлях до реалізації зазначених цінностей буде тривалим, адже, на їхню думку, в нашій державі відсутні справедливі суди; корупція сягнула шалених масштабів і охопила практично усі сфери життя; законодавча система вкрай недосконала; у свідомості громадян немає ані поваги, ані страху перед законом.
Права людини
При чому найчастіше учасники дискусій згадують про права дітей. Йдеться про заборону фізичного і психічного насильства щодо них. Наступною групою, яка асоціюється із поняттям прав людини є жінки. Вважається, що в Європі жіноцтво більшою мірою захищене від домашнього насилля, майнової дискримінації та сексуальних домагань. Окремо було згадано про дотримання прав людей з інвалідністю. Ілюструючи цінність прав людини, респонденти згадували також: право на демонстрації, право на гідну оплату праці, право на здоров’я і пенсійне забезпечення. Третім стовпом європейського суспільства респонденти вважають демократію. Доволі часто респонденти асоціюють демократію із свободою слова та правом на протест.
Мир
Мир як прийнятна та важлива цінність була також згадана на усіх групах, що ще раз говорить про незадоволеність в українців різних регіонів базових цінностей та потреб, наприклад, таких, як потреба у фізичній безпеці.
Рівність
Рівність у якості європейської цінності згадали на понад половині груп. Її сприйняття також є надзвичайно багатоплановим. Воно включає у себе: відсутність дискримінації за гендерною чи расовою ознакою, рівність можливостей, відносну майнову рівність, рівність усіх перед законом, рівні можливості для людей з інвалідністю. Згадана цінність особливо близька респондентам і не викликає жодної критики.
Свобода віросповідання
На думку учасників груп, тут йдеться про терпимість до різних релігій, право обрання віри на власний розсуд та відсутність дискримінації за релігійною ознакою.
Особиста свобода
Її спонтанно назвали на усіх групах прихильників євроінтеграції, а також її противники. Тобто Європа асоціюється не лише із цінностями, які регулюють співжиття, але й з цілком індивідуалістичними.
Cамореалізація індивіда
Учасники усіх груп відмітили, що така потреба є не лише прийнятною, але необхідною. Респонденти вважають, що в державі повинні бути створені умови для її реалізації.
У цілому, європейський світогляд і цінності визнаються респондентами як гідний ідеал для наслідування. Практично на усіх групах звучала теза про те, що вони є необхідною умовою нормального функціонування суспільства.
“Отже, можна говорити про те, що низка базових європейських цінностей сприймається українцями як благо, до якого потрібно прагнути та яке в перспективі може вплинути на позитивні суспільні тенденції. Разом з тим для українців характерним є те, що вони схильні гіпотетично підтримувати ці цінності, але у повсякденній практиці їх втілюють вибірково”, – роблять висновок ініціатори опитування.
Результати опитування продемонстрували, що найбільшою цінністю із запропонованого переліку для респондентів є “мир” (56,6%), “цінність людського життя” (42,7%) та “права людини” (33,3%). Найменші показники здобули цінності “повага до інших культур” (5,4%) та “толерантність” (9%).
Дещо по-іншому виглядає сприйняття респондентами системи цінностей європейців. Вони вважають, що першочерговими цінностями жителів європейських країн є “демократія” (34,7%), “верховенство права” (28,9%) та “права людини” (28,1%). Найменш важливою, на їхню думку, для європейців є “солідарність, підтримка ближнього” (8,1%).
Водночас, щорічні дослідження в рамках проекту “Євробарометру” свідчать про те, що самі європейці відносять до головних цінностей саме “мир” (2014 р. – 44%, 2015 р. – 45%), “права людини” (2014-2015 рр.. – 40%) та “повагу до людського життя” (2014 р. – 34%, 2015 р. – 35%). Рідше за інші цінності європейці обирали “релігію” (2014 р. – 6%, 2015 р. – 5%) та самореалізацію (2014 – 2015 рр. – 9%).
Ужгородський прес-клуб вирішив також здійснити своє невеличке опитування, запитавши у наших респондентів, які європейські цінності є їм найбільш близькими. Ось що ми почули у відповідь.
Оксана Скиталінська, лікар-дієтолог:
“У суспільстві – це повага до людини, порядок, діючі закони, нетерпиме ставлення до корупції, відкритість і толерантність до нового. Якщо людина робить щось незвичне, її не засуджують, не таврують, а дають можливість бути собою. У людей – усвідомлення важливості свого здоров’я, піклування про нього, що включає і базові знання з харчування, і необхідність фізичної активності, і відмову від шкідливих звичок, і регулярні обстеження у лікарів.
Це економне ставлення до навколишнього середовища, недопустимість викидання сміття на вулиці та на природі, сортування сміття. Це доброзичливе ставлення до оточуючих людей, усмішки як норма в спілкуванні”.
о. Павло Худ, директор Школи журналістики Українського католицького університету: :
“Нам дійсно бракує розуміння цінності верховенства права. Вважаю, що права загалом мають дотримуватися усі учасники суспільного простору. А якщо збоку влади є незаконний неправомірний тиск, то саме верховенства права нас зобов’язує вийти на вулиці.
За цим поняттям слідує і дотримання прав людини у широкому розумінні – прав жінок, дітей, людей з обмеженими можливостями, гідна оплата праці, пенсійне забезпечення. Отже, загалом все крутиться довкола права як такого. І особливо б я звернув увагу на право у контексті приватного життя – там, де нас не видно, тобто там, де ми схильні йти на компроміс із самим собою, бо нібито нас ніхто не бачить.
Дотримання права схоже на снігову лавину, чим більше людей його дотримуються, тим масштабнішим стає цей процес – те, що ми вкладаємо у поняття правова країна. І навпаки, чим більше людей нехтують правами іншим, тим швидше це набуває масових руйнівних масштабів. Якщо верховенство права є за замовчуванням, то всі необхідні у житті суспільства речі повинні б також відбуватися за замовчуванням”.
Богдан Зубач, помічник адвоката, Прага, Чехія:
“Мабуть, слід почати тим, що трьома фундаментальними основами європейської цивілізації є іудейсько-християнський монотеїзм, грецька філософія і римське право. На мою думку, домінантною серед згаданих основ є римське право, яке забезпечує непорушність загального суспільного договору. Влада закону (rule of law), яка потужно закоренилася у європейських країнах, є запорукою максимального унеможливлення зловживань і надмірних посягань з боку державного репресивного апарату. Передбачуваність та невідворотність застосування законної норми забезпечує максимальну міру загально громадського спокою.
Важливою особливістю європейського суспільства є загальна повага до закону, усвідомлення його важливості для гармонійного співіснування. Не менш важливою рисою є загальне визнання важливості та пієтет перед якісною освітою та наукою. Крім того, європейці масово прагнуть до спорту та різностороннього саморозвитку”.
Іванка Войтович, художниця:
“Для мене – це насамперед повага один до одного і щоб ця повага починалася змалечку, щоб дорослий поважав дитину, щоб школа поважала учня, щоб суспільство толерантно відносилося до вибору іншого, щоб цінували роботу іншого…
Для мене як художника важливим є момент, щоб було розуміння творчості і самого процесу, якраз в Європі людей до цього привчають змалечку. Щоб попри економічні моменти не забували про духовність, естетику і красу у правильному, не «зіпсованому» розумінні прекрасного”
.
Олександр Солонтай, політик, експерт:
“Для мене дуже цінними є верховенство права та повага, гідність людини. Вважаю, що це одні з ключових європейських цінностей, які зробили Європейський Союз одним з світових лідерів та це те, що варто нам запозичити. В Україні гідність та повага до кожної людини є тільки декларацією, а доступ до правосуддя майже відсутній. В нас процвітає право сили, а нам потрібна сила права!”.
Анжеліка Пащенко-Висіч, спеціаліст з нерухомості, переможниця першого в Україні конкурсу краси:
“Найважливіше для мене – це те, наскільки бережно у Європі ставляться до всього, що нас оточує, до природніх ресурсів, а це і є наше життя. Натомість у нас в країні, як бачимо, найчастіше люди переймаються тільки сьогоденням, щоб одноразово щось вхопити, заробити.
Навіть питання сортування сміття у Європі вражає. Більше знаю про Швейцарію, так от там сміття можна викидати тільки у пакетику, який коштує майже 10 франків і нікому й в голову не прийде викинути якось інакше. Воним мають можливість пити якісну воду з крану, а цієї весни я взагалі зробила для себе відкриття, що раз у рік мер міста виходить до річки Ліммат і п’є воду безпосередньо з ріки, щоб продемонструвати чистоту русла.
Думаю, що це найважливіше і просто безцінне. Нам слід вчитися. Крім того, мені дуже подобається, як ставляться люди один до одного, які вони тактовні, навіть у сусідній Угорщині відчувається разюча різниця, починаючи з мовлення. У нас, на жаль, нецензурну лексику можна почути не те що на вулиці, а й у мові бізнесменів, а це навіть енергетично шкідливо людині. Тому я дуже поважаю європейців за їх вихованість”.
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
Матеріал підготовано Ужгородським прес-клубом у рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програми Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».