Економіка дискримінації

Стереотипи породжуються бажанням спрощення образів. Вивчення проблеми у всій її багатогранності допомогло б людям зрозуміти природність різноманіття людей.

Не секрет, що ЛГБТ+ спільнота є однією із найбільш дискримінованих груп в Україні. У звіті представленому ООН «дискримінація та насилля по відношенню до людей по причині їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності»  вказано, що від половини до двох третин школярів, що є представниками ЛГБТ+ під тиском соціуму стають вразливими групами.

Соціальні очікування, ізоляція, залякування, не дають цим людям можливості відчувати себе повноцінними членами соціуму. Така ізольованість, відсутність особистої безпеки та значно вищий рівень депресії, ніж серед загального населення призводить до того, що ЛГБТ+ працюють на менш оплачуваній роботі. Молоді геї та лесбійки в 4 рази частіше мають думки про скоєння самогубства, а серед трансгендерних людей цей відсоток зростає до десяти за даними цього звіту. Часто, відкрившись,  представники ЛГБТ+ стикаються з булінгом на роботі та вимушені її покинути, що формує собою втрачену можливість допомогти вибудувати більш продуктивну економіку в національних масштабах. Саме цей факт дає зрозуміти, що стереотипи шкодять не тільки окремим людям, але й економіці країни в цілому.

Тому поговоримо про поширені стереотипи, які й досі існують в нашій країні та заважають нормально сприймати ЛГБТ+ людей.

В Україні не існує дискримінації, ЛГБТ+ вимагають особливих прав. Одним з яскравих прикладів, відсутність реєстрації одностатевих шлюбів чи цивільних партнерств. В свою чергу це обмежує такі права, як можливість відвідати партнера в реанімації. Звільнена через гендерну ідентичність людина не може поскаржитися до суду, а часто і боїться це робити. Також, поширені випадки, коли лікарі та орендодавці відмовляють в їм обслуговуванні.

Показ гомосексуального образу життя провокує зростання кількості ЛГБТ+ людей. Доведено, що ЛГБТ+ спільнота у середньому по всім країнах складає 3-7% та не змінюється. Всю абсурдність заяв про пропаганду гомосексуалізму демонструють отримані соціологічні дані в Великобританії. У Сполученому Королівстві в 1992 році, коли там існував закон про заборону гей-пропаганди, нарахували 6,1% гомосексуалів, а в 2010 те ж опитування виявило 6,7% гомосексуальних громадян.

ЛГБТ+ спільнота не може бути патріотичною та віруючою. Гомосексуальна орієнтація ніяк не впливає на політичні та релігійні погляди, як і гетеросексуальна. Принаймні доведених прикладів цього стереотипу немає.

Тому і виникає доцільне запитання, що людей слід оцінювати за їхніми діями (а на роботі – виключно за фаховістю), а не за їх природню ідентичність?

Єлизавета Зарубіна

спеціально для конкурсу журналістських матеріалів в рамках реалізації проєкту #РізноРівні ГО “Інститут Креативних Інновацій” спільно із ЗОБФ «GenderZ» за підтримки EVZFoundation