Нещодавно група житомирських журналістів побувала в Інституті клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. Цей заклад є науковим центром в галузі біотехнології рослин , піонером в клітинній та генетичній інженерії в Україні.1 листопада тут відбувся круглий стіл на тему «Чого чекати від генетичних модифікацій в аграрно-продовольчому секторі України та світу?» Ініціював його проведення Комітет з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації в рамках всеукраїнської інформаційно-освітньої програми «Аграрні біотехнології ХХІ століття».
Журналісти мали нагоду долучитися до цікавих доповідей трьох спікерів: М.В. Кучука – Директора Інституту, професора, доктора біологічних наук, член-кореспондента НАН, Б.В. Сорочинського – провідного експерта індустрії, доктора біологічних наук Інституту харчової технології та геноміки НАН та Б.В.Моргуна – заступника Директора з наукової роботи Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України про те, чого ж очікувати агропромисловому сектору України від впровадження аграрних біотехнологій. Цікавою виявилася й екскурсія до “святая святих” Інституту – лабораторій де вирощуються, зберігаються та живуть генетично-модифіковані рослини. Ті, що накопичують білок у листі, світяться фосфорично-зеленим. Директор Інститут та провідний спікер з гордістю розповідав, що те, що ми сьогодні бачимо у маленьких скляних пробірках при запровадженні в аграрний сектор України може давати мільйони гектарів врожаїв.
Біотехнології в с\г виробництві врятують світ від голоду і хвороб.
Не дивлячись на стурбованість світового співтовариства щодо можливих наслідків застосування біотехнологічних с/г культур, в 2012 році площа їх посівів склала понад 170 мільйонів га в 28 країнах світу. З початку комерційного вирощування цих культур у 1996 році посівні площі зросли у 100 разів. США залишається провідним виробником біотехнологічних культур у світі (69,5млн.га), однак інші промислові країни,як Канада та Австралія теж застосовують їх. В останній 99,5% урожаю бавовни є біотехнологічним. Лідерами біотехнологій в с/г рослинництві є Китай,Бразилія, Аргентина,ПАР та Індія. А це 40% населення земної кулі. Посухостійка кукурудза,стійка до гербіцидів соя та бавовник – ці культури є лідерами біотехнологій. Їх загальна частка в рослинництві цих країн становить від 90 до 100%.В п’яти країнах ЄС теж вирощують Вt-кукурудзу (90% ва Іспанії).В наступному 2014 році планується дозвіл на вирощування картоплі сорту «Fortuna», стійкої до фітофтори. Позбавлення від фітофтори позитивно вплине на екологію завдяки скорочення обробок шкідливими фунгіцидами та надасть економію до 1,5 млрд .дол. США щорічно тільки в ЄС через підвищену урожайність. Передбачається, що зміни клімату- посухи, повені та коливання температури стануть більш поширеними і жорстокішими, а тому і виникне необхідність вдосконалення програм вирощування культур, добре адаптованих до стрімких кліматичних змін.2015 рік-цільовий рік у «Декларації тисячоліття» ООН щодо зменшення кількості бідних людей : після більш, ніж 10-літнього розвитку очікується затвердження біотехнологічного , збагаченого вітамінами рису на Філіпінах,стійка до посухи цукрова тростина може бути дозволена в Індонезії. Лише біотехнологічний рис може принести користь більш як 1 млрд. людей в одній лише Азії.
На зміну біотехнологіям першої хвилі,коли рослини отриували стійкість до погодних умов та шкідників, йде друга –поліпшення споживчих якостей. Так, африканський проект біозбагаченого сорго використовує біотехнологію для збільшення вмісу вцій культурі вітаміну А , заліза та цинку.Нині дослідники у США та Канаді використовують біотехнології для збільшення у помідорах вмісту лікопену – антиоксиданту, що протистоїть онкозахворюванням.
ГМ-рослини в Європі та в Україні контролюють краще, ніж звичайні
-Європейці досить стримано ставляться до ГМ – рослин. І, хоча в ЄС вирощується тільки одна – Bt – кукурудза, для споживання дозволено більше 30 модифікацій рослин та їх продуктів,- розповів під час круглого столу один з провідних українських генетиків , професор, директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України Микола Кучук,,- В той же час в Україні жодної!»
Треба віддати належне українським вченим, вони не відкидають можливості ризиків, допустимих в кожній новій технології. Наприклад, один ген може «замовчати», інший проявити підвищену активність. В Україні діє Закон «Про державну систему біобезпеки…», перевагою якого визнано його нейтральну позицію: Закон регламентує поводження з ГМО , прямо не підтримуючи та не забороняючи ГМ-організми.
В ЄС безпекою харчових продуктів опікується Європейське агентство з безпеки харчових продуктів(EFSA).Слід зазначити, що кількість тестів та випробувань для перевірки ГМ-рослин набагато перевищують суворість вимог, ніж для рослин, отриманих іншими методами селекції.
-Ми можемо спиратися тільки на ті знання,які ми опанували на сьогодні,- відверто каже Микола Кучук і додає, що «сюрпризи» з боку ГМО навряд чи можуть нашкодити людині, бо створено надійну систему глобального контролю та випробувань,як на міжнародному рівні, так і в окремих країнах. Його думку підтримує і відомий вчений Юрій Кундієв, академік, директор Інституту медицини праці, який працює в системі біоетики та біобезпеки: «Генетична інженерія може все , але чи все потрібно? Треба шукати розумну доцільність в цих безмежних можливостях». Але водночас академік вважає недоцільним відмовлятися від того, що може принести людині благо, підвищити якість життя.pro gmo
